У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Пивовара В.Ф.
     суддів
     Кривенди О.В., Шевченко Т.В.
 
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  29  березня  2007
року кримінальну справу щодо  засудженого  ОСОБА_1  за  касаційною
скаргою останнього на судові рішення у даній справі.
     Вироком Придніпровського районного суду  м.  Черкаси  від  14
грудня 2005 року
     ОСОБА_1, 
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     несудимого,
     засуджений:
     -  за ч.5 ст.191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з застосуванням ст.69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі з  позбавленням
права     обіймати     посади     пов'язані      з      виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій
строком 2 роки та з конфіскацією всього майна;
     -  за ч.2 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з застосуванням ст.69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4 роки позбавлення волі  з  позбавленням
права     обіймати     посади     пов'язанні     з      виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій
строком 1 рік;
     -  за ч.2 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з  виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій
строком 1 рік;
     -  ч.2 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  позбавлення
волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з  виконанням
організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій
строком  1  рік,  а  на  підставі  ст.70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
остаточно визначено  покарання  за  сукупністю  злочинів  5  років
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з
організаційно-розпорядчими    та    адміністративно-господарськими
функціями строком 2 роки та з конфіскацією всього майна.
     За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи
арбітражним  керуючим  і  працюючи  ліквідатором  СП   "Черкаський
консервно-пивоварний  завод",  являючись  службовою   особою,   за
попередньою змовою з ОСОБА_2, який був головою ради кредиторів  СП
"Черкаський консервно-пивоварний  завод"  та  засновником  ПП  НВО
"Асіп",  за  співучастю  з  приватним  підприємцем   ОСОБА_3,   за
обставин, встановлених  судом  та  детально  наведених  у  вироку,
шляхом  внесення  до  офіційних  документів  завідомо  неправдивих
відомостей   заволодів   грошовими    коштами    СП    "Черкаський
консервно-пивоварний завод" у сумі 11 500 грн.,  які   привласнили
та розподілили між собою.
     27  травня  2002  року,  ОСОБА_1,  працюючи  ліквідатором  СП
"Черкаський   консервно-пивоварний   завод",   зловживаючи   своїм
службовим   становищем,   діючи   в   інтересах    третіх    осіб,
використовуючи  службове  становище  всупереч  інтересам   служби,
завищив встановлений та дозволений  рішенням  комітету  кредиторів
розмір витрат на оплату праці бухгалтерів ліквідаційної комісії СП
"Черкаський консервно-пивоварний завод",  перерахувавши  платіжним
дорученням з рахунку вказаного підприємства на рахунок ПП ОСОБА_3,
без укладення з нею відповідної угоди, як оплату за  бухгалтерське
обслуговування ліквідаційної комісії у квітні та травні 2002 року,
грошові кошти у сумі 10 246 грн. 
     20  лютого  2002  року,  ОСОБА_1,  працюючи  ліквідатором  СП
"Черкаський консервно-пивоварний завод", зобов'язаний у зв'язку  з
покладеними на нього обов'язками провести інвентаризацію  і  пошук
майна вказаного  підприємства,  сформувати  ліквідаційну  масу  та
визначити матеріально-технічні цінності, які належать підприємству
та підлягають продажу,  неналежно  виконуючи  свої  обов'язки,  не
з'ясував  власників  адміністративного  корпусу   позначеного   на
генеральному плані "А-4" первинна балансова вартість якого складає
366 814 грн. та частини консервного цеху з підвальним  приміщенням
до  нього  позначеного  на  генеральному  плані   "С-3"   первинна
балансова вартість якого складає 40 084 грн.,  що  розташовані  по
вул. Громова, 146 у м. Черкаси, які на праві колективної власності
належали Черкаській обласній  спілці  споживчих  товариств  та  КП
"Пивзавод "Богдан", правонаступником якого є ДП "Черкаський  завод
продтоварів",  які  не  перебували  на  балансі  та  не   належали
вказаному  підприємству,  незаконно  продав  їх  ПП  НВО   "Асіп",
спричинивши Черкаській облспоживспілці збитки на суму 366 814 грн.
та КП "Пивзавод "Богдан" на суму 40 084 грн.
     Ухвалою Апеляційного суду Черкаської  області  від  4  квітня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 частково змінено. На  підставі  ст.75
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1 звільнено від відбування  покарання
з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки.
     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1   посилаючись   на
неповноту  та  однобічність  досудового   і   судового   слідства, 
неправильне застосування кримінального закону, що призвело до його
безпідставного  засудження.  Зазначає,  що   справа   щодо   нього
розглянута необ'єктивно, упереджено  та  з  обвинувальним  ухилом.
Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази його винності
в  інкримінованих  злочинах,  а  висновки  суду   грунтуються   на
суперечливих доказах. Стверджує про  те,  що  апеляційний  суд  не
спростував доводів апеляції.  З  урахуванням  наведеного,  порушує
питання про скасування судових рішень щодо нього та  постановлення
виправдувального  вироку  на  підставі  п.1   ст.6   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що  у
задоволенні такої слід відмовити.
     Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду
про доведеність винності  ОСОБА_1  в  інкримінованих  злочинах  та 
кваліфікацію його дій за ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2  ст.367,  ч.2
ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          відповідають  фактичним  обставинам
справи, які встановлені  з урахуванням  усіх як об'єктивних, так і
суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при  з'ясуванні
дійсних  обставин  події  та  грунтуються  на  зібраних  у  справі
доказах. Зокрема,  вони  підтверджуються  показаннями  засудженого
ОСОБА_2 в  стадії  досудового  слідства,  показаннями  вказаних  у
вироку свідків ОСОБА_4,  ОСОБА_5  та  ОСОБА_6,  даними  протоколів
слідчих дій, даними актів КРУ від 31 липня 2002  року  та  від  20
грудня 2002 року,  даними  довідки  зустрічної  перевірки  ПП  НВО
"АСIП", показаннями свідка ОСОБА_7,  яка  проводила  перевірку  та
іншими вказаними у вироку документами. 
     Суди  як  першої,  так  й  апеляційної   інстанції   ретельно
перевіряли  доводи  ОСОБА_1,  аналогічні  тим,  що   викладені   у
касаційній скарзі, про правомірність його дій та необгрунтованість
засудження. Викладені в судових рішеннях мотиви про  визнання  цих
доводів безпідставними,  такими,  що  не  відповідають  матеріалам
справи,  колегія   суддів   знаходить   обгрунтованими.   Фактичні
обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 намагається у  такий  спосіб
уникнути  відповідальності за скоєне.
     Перевіркою  матеріалів  кримінальної   справи   процесуальних
порушень при  збиранні,  дослідженні  й  оцінені  доказів,  які  б
ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та  правильність
кваліфікації  дій   ОСОБА_1,   судом   касаційної   інстанції   не
встановлено. Висновки суду грунтуються на достатніх та  допустимих
доказах.
     Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання,  з  урахуванням
змін  внесених  апеляційним  судом,  то   воно   є   справедливим,
відповідає вимогам ст. 65  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  підстав  для
зміни судових рішень у цій частині також немає.  
     Ухвала  апеляційного  суду  відповідає  вимогам  ст.377   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Таким чином, перевіряючи справу в межах касаційної скарги,  і
не знаходячи, передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
         підстав
для призначення  її до розгляду касаційним  судом,  керуючись  ст.
394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, 
                        у х в а л и л а :
     У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на  вирок
Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2005 року
та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 4  квітня  2006
року відмовити.
 
                              Судді:
     Пивовар В.Ф.  Кривенда О.В.  Шевченко Т.В.