У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Коновалова В.М.,
суддів Лавренюка М.Ю., Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні 29 березня 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рога
Дніпропетровської області від 14 березня 2006 року та ухвалу
колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Кривого Рога Дніпропетровської
області, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, і призначено йому за цим законом покарання
1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади,
пов'язані зі службовою діяльністю, і займатися діяльністю,
пов'язаною з виконанням владних повноважень, строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим
строком 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених
п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
На підставі ст. 49 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків
давності.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006
року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 7 лютого
2003 року, працюючи на посаді оперуповноваженого відділу боротьби
з майновими злочинами та крадіжками автотранспортних засобів
відділу карного розшуку Саксаганського РВ Криворізького МУ УМВД
України в Дніпропетровській області, маючи спеціальне звання
лейтенанта міліції і будучи службовою особою, перебуваючи на
чергуванні в Саксаганському РВ, всупереч вимогам ст. 106 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
не впевнився у тому, що ОСОБА_2, якого було
доставлено до райвідділу, офіційно затримано, не перевірив
законності підстав для його затримання, наявності протоколу
затримання і склав завідомо неправдивий документ - повідомлення,
яке направляється прокурору району, про затримання ОСОБА_2 як
підозрюваного у кримінальній справі.
За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 просить
судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити за
відсутністю події злочину, мотивуючи тим, що складене ним
повідомлення, яке направляється прокурору, про затримання
підозрюваного не є офіційним документом, тому внесення до нього
неправдивих відомостей не становить складу службового підроблення,
а також зазначає про порушення під час судового слідства вимог
кримінально-процесуального закону, в тому числі щодо зміни
обвинувачення в суді та щодо мотивувальної частини вироку.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в
її задоволенні необхідно відмовити.
Доводи скарги про те, що складене ОСОБА_1 та направлене
прокурору району повідомлення про затримання підозрюваного не мало
юридичної сили, ретельно перевірялися під час розгляду справи
судами першої та апеляційної інстанцій і обгрунтовано визнані
безпідставними з наведенням докладних мотивів такого рішення у
вироку та ухвалі.
Так, згідно зі ст. 106 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
копія
протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину,
негайно вручається затриманому і направляється прокурору. В даному
випадку прокурору було направлено повідомлення про затримання
підозрюваного.
Судом встановлено, що вищезазначене повідомлення складено
службовою особою, воно засвідчувало факт затримання ОСОБА_2 як
особи, підозрюваної у вчиненні злочину, містило в собі відповідну
інформацію, адресовану прокурору, який на підставі нього виніс
постанову про звільнення ОСОБА_2, тобто мало юридичне значення.
Тому не можна погодитись з доводами засудженого про
формальний характер цього повідомлення.
Порушень вимог ст. 277 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
при зміні в
суді пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення перевіркою матеріалів
справи встановлено.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які могли б бути підставою для скасування або зміни постановлених
у даній справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до
касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Коновалов В.М. Лавренюк М.Ю. Селівон О.Ф.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон