У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНи
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Кармазіна Ю.М., Гриціва М.I.
за участю прокурора
Саленка I.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Широківського районного суду від 11.01.2006 р. та ухвалу
апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.04.2006 р..
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянин України, раніше
несудимий
засуджений за ст. 364 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на5 років
позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади
строком на 3 роки;
за ст. 367 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення
волі з позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки
і зі сплатою штрафу у рахунок держави у сумі 4250 грн..
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у вигляді 5 років
позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади
строком на 3 роки зі сплатою штрафу у сумі 4250 грн..
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнений
від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2
роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1.
покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,
періодично - 2 рази на місяць з'являтися для реєстрації в ці
органи.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від
11.04.2006 р. вирок суду змінено: перекваліфіковані дії ОСОБА_1.
зі ст. 364 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст. 367 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Постановлено вважати ОСОБА_1. засудженим за ст. 367
ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі з
позбавленням права займати керівні посади строком на 3 роки без
штрафу.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнений
від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2
роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1.
покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце
проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та
періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
За вироком суду з урахуванням внесених апеляційною інстанцією
змін. ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за
таких обставин.
В період з 07.07.1992 р. по 24.11.2003 р. ОСОБА_1, будучи
начальником відділу земельних ресурсів Широківського району
Дніпропетровської області та одночасно головним державним
інспектором з використання та охорони земель району - службовою
особою, на якого було покладено персональну відповідальність за
виконання покладених на відділ завдань щодо реалізації державної
політики в сфері регулювання земельних відносин, знаючи, що ТОВ
"Авторемпобутбуд" проводить на земельних ділянках (паях) громадян,
розташованих на території Миколаївської селищної Ради
Широківського району Дніпропетровської області, земельні роботи по
демонтажу малої зрошувальної системи з порушенням порядку
погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних
ділянок, передбачених ч. 1.5 ст. 151 та ч.2 ст. 166 Земельного
Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та в порушення вимог земельного
законодавства, неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки,
незаконно видав ТОВ "Авторемпобутбуд" висновок про надання дозволу
на проведення робіт по вилученню малої зрошувальної системи,
надавши можливість вказаному підприємству продовжити роботи по
вилученню труб малої зрошувальної системи, що потягло тяжкі
наслідки у вигляді спричинення збитків власникам паїв та державним
інтересам в особі Миколаївської селищної ради на загальну суму 17
520 грн..
Також ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що будучи
службовою особою, у період з 07.07.1992 р. по 18.11.2003 р., не
здійснюючи контроль та не перевіряючи в силу своєї компетенції
виконання земельного законодавства на підприємствах, установах та
організаціях району, що призвело до того, що ряд земель району
використовувались у зазначений період різними юридичними особами в
порушення Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
та Закону України
"Про оплату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
без укладання договору оренди,
що потягло тяжкі наслідки - заподіяння шкоди охоронюваним законом
державним інтересам на загальну суму 15 222, 32 грн..
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування
постановлених по справі судових рішень у зв'язку з неповнотою та
однобічністю досудового та судового слідства, невідповідністю
висновків суду фактичним обставинам справи, що істотно, на думку
засудженого, вплинуло на висновки суду про доведеність його вини у
вчиненні злочинів, за які він засуджений.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав, що
ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, розглянувши
матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає до
задоволення частково.
Відповідно до вимог статті 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Відповідно до чинного кримінально-процесуального
законодавства, ухвала апеляційної інстанції має бути належно
мотивована і відповідати вимогам статті 377 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Усі зазначені в апеляційній скарзі доводи мають бути ретельно
вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі й додатково
поданих матеріалів з тим, щоб жоден з них не залишився без
відповіді в апеляційній ухвалі. При цьому в ухвалі необхідно
навести обгрунтовані міркування, які спростовують або
підтверджують викладені у скарзі доводи, і послатися на відповідні
докази.
На порушення вимог статті 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
колегія суддів апеляційного суду, залишаючи апеляцію захисника
засудженого ОСОБА_1. частково без задоволення, в достатній мірі не
зазначила підстав, з яких її визнано необгрунтованою.
В апеляції захисник засудженого просив вирок суду скасувати
через однобічність досудового і судового слідства та
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а
також наголошував на тому, що було порушено право на захист
ОСОБА_1.
Про те, як видно із матеріалів кримінальної справи,
апеляційний суд, відхиляючи частково апеляцію захисника
засудженого, фактично не дав в ухвалі відповіді на всі доводи
апелянта щодо незаконності засудження ОСОБА_1. обмежившись лише
загальними висновками, що висновки суду щодо вини засудженого, які
викладені у вироку, грунтуються на розглянутих у судовому
засіданні доказах.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог
кримінально-процесуального закону є істотним, тому колегія суддів
Верховного Суду України вважає, що ухвала апеляційного суду
підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи апеляційному суду в разі
необхідності слід провести повне чи часткове слідство по епізодах
інкримінованих засудженому і прийняти законне і обгрунтоване
рішення.
Iнші доводи ОСОБА_1. про незаконність його засудження будуть
перевірені при новому апеляційному розгляді.
Керуючись статтями 377, 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11
квітня 2006 року щодо ОСОБА_1скасувати, а кримінальну справу
направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.
С У Д Д I :
Кармазін Ю.М. Філатов В.М. Гриців М.I.