Справа № 05-1371км07 Доповідач Пекний С.Д.
У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України з
кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Синявського О.Г.,
суддів Пекного С.Д., Таран Т.С.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 27 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1
на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25
листопада 2005 року і ухвалу апеляційного суду Харківської
області від 28 лютого 2006 року,
в с т а н о в и л а:
зазначеною постановою кримінальну справу щодо
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше не судимого -
за ст. 124 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
закрито на підставі п.4
ст.6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
у відповідності із Законом України
"Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року.
ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 14 лютого 2005 року,
близько 22 год., перебуваючи на кухні комунальної квартири
АДРЕСА_1, обороняючи свою дружину ОСОБА_3, якій потерпілий ОСОБА_1
під час сварки на грунті особистих неприязних стосунків заподіяв
середньої тяжкості тілесні ушкодження, перевищивши при цьому межі
необхідної оборони, завдав йому п'ять ударів руками по різним
частинам тіла, спричинивши тому тяжкі тілесні ушкодження, як
небезпечні для життя у момент їх заподіяння.
В апеляційному порядку вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить про
скасування судових рішень щодо засудженого ОСОБА_2 і направлення
справи на новий судовий розгляд, стверджуючи про невідповідність
висновків органів досудового слідства і суду фактичним обставинам
справи, що потягло неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 і
незаконне звільнення його від кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню.
Висновок суду про заподіяння ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1
тяжких тілесних ушкоджень, під час оборони своєї дружини від
неправомірних дій потерпілого, при перевищенні межі необхідної
оборони за викладених у постанові суду обставин, стверджується
наявними у матеріалах справи доказами, у тому числі показаннями
самого засудженого, показаннями потерпілого і свідків, висновками
судово-медичної експертизи та іншими доказами, які об'єктивно
оцінені судом.
Згідно з ч.3 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
до компетенції
касаційного суду не входить перевірка тверджень про однобічність
або неповноту досудового чи судового слідства та невідповідності
викладених у вироку висновків місцевого суду фактичним обставинам
справи, тому доводи потерпілого у цій частині перегляду не
підлягають.
За змістом ст. 67 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
оцінка доказів є
виключно компетенцією суду, який постановив вирок. Колегія суддів
установила, що суд першої інстанції дотримався цих вимог закону.
Апеляційний суд ретельно перевірив викладені в апеляціях доводи
потерпілого і на їх спростування також навів у ухвалі мотиви, які
грунтуються на матеріалах справи, у тому числі щодо доводів
потерпілого про те, що ОСОБА_2, під час заподіяння потерпілому
тяжких тілесних ушкоджень, не перебував у стані необхідної
оборони.
Застосування судом щодо ОСОБА_2 п."б" ст.1 Закону України
"Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року є правильним,
оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин, який підпадає під дію цього закону
і на своєму вихованні має неповнолітню дитину.
Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали
підстави вважати, що у справі були допущені порушення вимог
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку.
Отже, передбачені законом підстави для призначення справи до
касаційного розгляду з повідомленням учасників судового розгляду
відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
В задоволенні касаційної скарги Потерпілому ОСОБА_1
відмовити.
С У Д Д I:
Синявський О.Г. Пекний С.Д. Таран Т.С.