У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Cудової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Нікітіна Ю.I.
за участю прокурора
Дрогобицької О.М.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 27 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1на вирок апеляційного суду Черкаської області від 27
листопада 2006 року, яким
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1року народження, уродженця с. Мокра
Калигірка Катеринопільського району Черкаської області, раніше
судимого 21 лютого 1991 року Черкаським обласним судом за ст. 17,
ч. 2 ст. 223, ст. 208, ч. 1 ст. 89, пунктами "в", "ж" ст. 93 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ятнадцять років позбавлення волі,
постановою Сокирянського районного суду Чернівецької області від
25 липня 2003 року звільненого від відбування покарання умовно -
достроково на 2 роки і 2 місяці та 5 днів,
засуджено:
- пунктами 10, 13, ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
довічне позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на десять років
позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
обмеження волі;
-за ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки обмеження
волі;
-за ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на один рік обмеження
волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
ОСОБА_1. визначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
сукупністю вироків, ОСОБА_1визначено остаточне покарання у виді
довічного позбавлення волі.
ОСОБА_1. за ч. 4 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
визнано
невинним і по суду виправдано.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. на
відшкодування матеріальної шкоди 15013 (п'ятнадцять тисяч
тринадцять) гривень і моральної шкоди 50000(п'ятдесят тисяч)
гривень.
Iз ОСОБА_1. стягнуто на користь ОСОБА_3. на відшкодування
матеріальної шкоди 3091(три тисячі дев'яносто одну) гривню і
моральної шкоди 50000(п'ятдесят тисяч) гривень.
Суд постановив стягти із засудженого ОСОБА_1. на користь
держави судові витрати в розмірі: 376(триста сімдесят шість)
гривень 62 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи;
5020(п'ять тисяч двадцять) гривень 87 коп. за проведення
експертизи ДНК; 235(двісті тридцять п'ять) гривень 39 коп. за
проведення технічної експертизи документів.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у вчиненні злочинів
за таких обставин.
В період з 30 листопада 2003 року до травня 2004 року,
перебуваючи у квартирі № АДРЕСА_1Черкаської області, ОСОБА_1.
викрав важливий особистий документ - посвідчення водія серії РКА
за НОМЕР_1видане 13 липня 1995 року Катеринопільським РВ УМВСУ
України в Черкаській області на ім'я ОСОБА_4.
ОСОБА_1. вклеїв у цей документ свою фотокартку і підробив
посвідчення на право керування транспортним засобом та
використовував цей завідомо підроблений документ до 17 лютого 2006
року.
25 січня 2005 року о 16 год. біля прохідної
сільськогосподарського комплексу с. Мокра Калигірка
Катеринопільського району Черкаської області, ОСОБА_1. будучи
судимим за вчинення умисного вбивства, під час сварки, умисно вбив
потерпілого ОСОБА_2., якому завдав численних ударів ножем у
обличчя, груди, кінцівки і тулуб, заподіявши ушкодження серця.
В цей же час та в цьому ж місці, ОСОБА_1. незаконно заволодів
транспортним засобом ОСОБА_2. - автомобілем ВАЗ 21033 вартістю
11000 грн. і таємно викрав майно потерплого на загальну суму 1315
грн.
17 січня 2006 року о 21 год. біля залізничного переїзду по
вул. Громова в м. Сміла Черкаської області, раніше вчинивши умисне
вбивство, поєднуючи свої дії з насильницьким задоволенням статевої
пристрасті неприродним способом, умисно вбив потерпілу ОСОБА_5.
якій пострілом із невстановленої вогнепальної зброї заподіяв
вогнепального поранення в лівій надключичній області і завдав
трьох ударів ножем в шию заподіявши пошкодження м'яких тканин та
судин шиї.
Після цього, ОСОБА_1. таємно викрав майно потерпілої
ОСОБА_5. вартістю 704 грн.
У касаційній скарзі та її доповненнях ОСОБА_1. просить
скасувати вирок у зв'язку із істотним порушенням вимог
кримінально-процесуального закону, оскільки судом було
безпідставно відмовлено одному із учасників процесу у фіксуванні
судового процесу технічними засобами. Засуджений просить змінити
вирок у частині кваліфікації його дій і, відповідно, пом'якшити
призначене йому покарання. Зазначає про те, що його безпідставно
засуджено за викрадення, підробку і використання посвідчення
водія, яке за матеріалами справи було анульоване. Засуджених
порушує питання про те, що його дії щодо потерпілого ОСОБА_2.
кваліфіковані неправильно, оскільки ОСОБА_6. образив його і
намагався побити. Вважає, що суд мав кваліфікувати їх як умисне
вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, або при
перевищенні меж необхідної оборони. Просить перекваліфікувати його
дії і щодо ОСОБА_5., оскільки він вступав з нею у статеві зносини
за її згодою. Визнає, що вбив її з необережності, оскільки
ОСОБА_5. укусила його коли він тримав у руках пістолет, який
вистрелив. Засуджений вважає призначене йому покарання надмірно
суворим, оскільки суд не врахував пом'якшуючих відповідальність
обставин і того що на його утриманні є малолітня дитина і дружина,
а він є інвалідом.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який вважав касаційну скаргу засудженого безпідставною,
перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не
підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і
зроблено обгрунтований висновок про доведеність винності
засуджених у вчиненні злочинів.
Такий висновок грунтується на зібраних у встановленому
законом порядку та перевірених судом доказах.
ОСОБА_1. у судовому засіданні підтверджував, що з листопада
2003 року був знайомий з ОСОБА_7, яка проживала в
смт. Катеринопіль Черкаської області і взяв у її квартирі
посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4. ОСОБА_1. визнав, що вклеїв у це
посвідчення свою фотокартку і використовував його в своїх цілях.
ОСОБА_1. ствердив, що 25 січня 2005 року в селі Мокра Калигірка в
нього виник конфлікт із водієм таксі ОСОБА_8. під час якого
ОСОБА_6. його обізвав і він ударив потерплого кулаком в обличчя. У
відповідь ОСОБА_6. застосував до нього газовий балончик і вдарив
його по руці викруткою. Він побачив у машині ОСОБА_2. ніж, узяв
його і цим ножем кілька разів ударив потерпілого. Коли ОСОБА_6.
перестав подавати ознаки життя, він сів за кермо автомобіля,
переїхав на хутір де викинув тіло потерпілого і ніж у криницю. На
цьому автомобілі він повернувся в село Мокра Калигірка де вийняв
із автомобіля ящик із інструментом та радіостанцію і передав їх
ОСОБА_9, якому повідомив, що "на цьому автомобілі труп". Він узяв
із автомобіля портмоне потерпілого і заволодів його грошима в сумі
більше 200 гривень, обручкою та його зимовими черевиками. Після
цього він поїхав автомобілем потерпілого в село Сокиряни
Чернівецької області до ОСОБА_10, якому залишив автомобіль щоб
продати. Підсудний ОСОБА_1. показав, що 17 січня 2006 року
пред'явив підроблене ним посвідчення водія ОСОБА_4. у кімнаті
відпочинку залізничного вокзалу м. Сміла де в кафе познайомився з
потерпілою ОСОБА_5. Він пригощав ОСОБА_5. горілкою і на її
пропозицію вступав з нею у статеві зносини біля залізничного
мосту. Вона погодилась задоволити його статеву пристрасть
неприродним способом, але боляче укусила його за статевий орган.
Він пригрозив їй стартовим пістолетом, який приставив до шиї. Коли
потерпіла укусила його знов, він вистрелив їй у шию і ножем тричі
вдарив
ОСОБА_5. у шию. Після цього він заволодів її мобільним
телефоном, зарядним пристроєм, навушниками, манікюрним набором,
косметикою, грішми. Речі потерпілих зберігав у співмешканки з м.
Ватутіне ОСОБА_11.
Iз показань свідка ОСОБА_4. вбачається, що ОСОБА_1. з 30
листопада 2003 рок по 3 травня 2004 року мав ключі від її квартири
де викрав посвідчення водія її покійного чоловіка ОСОБА_4.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 17 лютого 2006
року, в будинку ОСОБА_11 було виявлено і вилучено посвідчення
водія РКА НОМЕР_1на ім'я ОСОБА_4. із вклеєною фотокарткою
ОСОБА_1.
Даними висновку судово-технічної експертизи документа
стверджено, що це посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4. було
підроблено шляхом заміни фотокартки .
Як вбачається з даних книги обліку та реєстрації громадян у
кімнаті відпочинку залізничного вокзалу станції Сміла, 16 і 17
січня 2006 року ОСОБА_1. пред'явив це підроблене посвідчення водія
для
поселення .
Ці та інші наведені у вироку докази переконливо свідчать про
те, що ОСОБА_1. незаконно заволодів, підробив і використовував
завідомо підроблений важливий особистий документ і його винність у
вчиненні цих злочинів доведена повністю, а кваліфікація дій за ч.
3 ст. 357 і ч. 3 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є вірною.
Доводи скарги ОСОБА_1. про відсутність в його діях складу
злочину є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_1. заволодів, підробив
і використовував документ, який був виданий органом державної
влади, мав відповідні реквізити, перебував у обігу і був належним
чином оформлений, що дало можливість ОСОБА_1вільно пред'являти цей
документ як справжній.
Перевіряючи інші доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1.
вчинив умисне вбивство ОСОБА_2. при перевищенні меж необхідної
оборони чи в стані сильного душевного хвилювання, колегія суддів
вважає їх безпідставними.
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1. в ході досудового
слідства і в судовому засіданні не заперечував своєї участі у
вчиненні вбивства ОСОБА_2. і незаконному заволодінні його
автомобілем та у таємному викрадення майна потерпілого.
Свідки ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14. і ОСОБА_15. показали,
що 25 січня 2005 року водій таксі ОСОБА_6. виконував замовлення
ОСОБА_1. на проїзд у село Мокра Калигірка.
Свідок ОСОБА_9. ствердив, що ОСОБА_1. приїхав до нього на
автомобілі таксі і розповів йому, що у нього не вистачило грошей
для розрахунку за проїзд і у них виник конфлікт з водієм таксі,
якого він убив і забрав його речі та автомобіль.
Як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_2. і даних
протоколів вилучення викраденого майна в ОСОБА_1. він заволодів
автомобілем потерпілого ОСОБА_2. вартістю 11 тис. грн. і його
майном на загальну суму 1315 грн.
Згідно із даними висновку судово-медичної експертизи, смерть
ОСОБА_2. настала внаслідок поєднаних проникаючих колото-різаних
ран грудної клітки зліва і справа, обличчя, лівої кисті, сідничної
області та гомілки з пошкодженням навколо - серцевої сорочки,
лівого шлуночка серця, легень, судин обличчя, кисті, які
супроводжувалися гострою внутрішньою і зовнішньою крововтратою в
плевральні порожнини і порожнину
перикарда .
Як вбачається з показань експерта ОСОБА_16. він підтвердив ці
висновки експертизи та роз'яснив, що характер пошкоджень на тілі
потерпілого ОСОБА_2. має ознаки самооборони з його сторони, що
повністю спростовує доводи ОСОБА_1. про те, що він захищався від
суспільно - небезпечного посягання ОСОБА_2.
Про відсутність у ОСОБА_1. стану сильного душевного
хвилювання свідчать дані висновків судово-психіатричної
експертизи, згідно яких ОСОБА_1. як на час вчинення зазначених
злочинів так і після них не виявляв ознак будь-якого психічного
захворювання чи тимчасового розладу психічної діяльності, або
іншого хворобливого стану
психіки .
За вказаних обставин, колегія суддів вважає правильною
кваліфікацію дій ОСОБА_1. щодо ОСОБА_2. за пунктом 10, ч. 2 ст.
115,
ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, як
вчинення умисного вбивство ОСОБА_2. особою, яка раніше вчинила
умисне вбивство, і як незаконне заволодіння його транспортним
засобом та вчинення крадіжки майна потерпілого.
Перевіривши доводи засудженого про вбивство потерпілої
ОСОБА_5. через необережність, колегія суддів вважає їх
необгрунтованими з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1. визнав, що 17 січня
2006 року задоволив статеву пристрасть неприродним способом з
потерпілою ОСОБА_5. і убив її в результаті необережного поводження
зі зброєю.
Згідно із даними висновку судово-медичної експертизи у
ротовій порожнині потерпілої ОСОБА_5. було виявлено сперматозоїди,
які згідно
із даними висновку ДНК - експертизи походять від засудженого
ОСОБА_1..
Однак, згідно даних судово - медичної експертизи № 042 від 25
квітня 2006 року, смерть потерпілої ОСОБА_5. наступила внаслідок
комбінованої травми і зокрема, внаслідок колото-різаних поранень
шиї, які супроводжувалися пошкодженням м'яких тканин шиї і лівої
легені із зовнішньою і внутрішньою кровотечею, що повністю
спростовує доводи засудженого про вбивство потерпілої внаслідок
необережного поводження зі зброєю.
Як вбачається з даних протоколу огляду і вилучення від 17
лютого 2006 року по місцю проживання ОСОБА_1. в м. Ватутіне в
будинку ОСОБА_11., було виявлено і вилучено особисті речі та майно
потерпілої і ніж, яким ОСОБА_1. заподіяв ці тілесні ушкодження
ОСОБА_5.
Крім цього, згідно з даними наведеного висновку експертизи на
тілі потерпілої виявлено синці на лівій бічній поверхні шиї і
передпліччя, які свідчать про застосування до неї насильства і
стверджують висновок суду про насильницьке задоволення ОСОБА_1.
статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_5.
Ці та інші наведені у вироку докази переконливо свідчать про
те, що ОСОБА_1. вчинив умисне вбивство ОСОБА_5. поєднане із
насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним
способом раніше вчинивши умисне вбивство та таємно викрав майно
потерпілої і його дії правильно судом кваліфіковано за пунктами
10, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 3
ст. 153, ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Перевіряючи інші доводи засудженого, колегія суддів вважає,
що судом не допущено істотних порушень вимог кримінально -
процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду
повно та всебічно розглянути справу і постановити законний,
обгрунтований і справедливий вирок.
Доводи засудженого про відсутність повного фіксування
судового процесу технічними засобами є безпідставними, оскільки
засуджений і інші учасники судового розгляду такої вимоги не
заявляли.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи засудженого
ОСОБА_1. про наявність підстав для пом'якшення призначеного йому
покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки таке
покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і
призначене засудженому із врахуванням ступеня тяжкості вчинених
ним злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та
обтяжують покарання.
При призначенні такого виду покарання, судом правильно
враховано, що ОСОБА_1. будучи умовно - достроково звільненим від
відбування покарання за раніше вчинене умисне вбивство, повторно
вчинив ще два тотожні особливо тяжкі злочини і тому призначене
йому судом покарання є необхідним й достатнім для його виправлення
та попередження нових злочинів.
Враховуючи наведені обставини та керуючись статтями 395, 396
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення,
а постановлений щодо нього вирок апеляційного суду Черкаської
області від 27 листопада 2006 року - без зміни.
Судді:
Міщенко С.М. Кліменко М.Р. Нікітін Ю.I.