У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Скотаря А.М.,
суддів за участю прокурора
Кравченка К.Т., Жука В.Г. Колесниченка О.В.
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 березня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Автономної Республіки Крим на вирок Красноперекопського
міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 січня 2006
року щодо ОСОБА_1I.
Вироком місцевого суду
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця с. Тавричеське Красноперекопського району АР Крим,
жителя м. Красноперекопськ,
раніше судимого:
6 серпня 2003 року Красноперекопським міськрайсудом за ч.2
ст.189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки позбавлення волі. На
підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування
покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки,
засуджено за ч.1 ст.164 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік
обмеження волі.
На підставі ст.ст.71,72 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 до
призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за
вироком Красноперекопського міськрайонного суду від 6 серпня 2003
року 2 років 6 місяців позбавлення волі і остаточно призначено три
роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1 068 грн.
22 коп.
Як визнав місцевий суд, рішенням Красноперекопського
міськрайонного суду від 13 травня 2005 року на ОСОБА_1 покладено
обов'язок щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на
утримання сина ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_2. Однак, ОСОБА_1 тривалий час
злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання сина і станом на
1 грудня 2005 року заборгованість засудженого по сплаті аліментів
становила 1591 грн. 22 коп.
В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
У касаційному поданні прокурор, погоджуючись із правильністю
встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацією дій
засудженого, зазначає, що суд при призначенні ОСОБА_1 покарання за
сукупністю вироків, порушив вимоги ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. З
цих підстав прокурор просить вирок скасувати, а справу направити
на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора, котрий підтримав касаційне
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
подання прокурора, колегія суддів вважає, що подання слід
задовольнити.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у злісному ухиленні
від сплати аліментів на утримання сина. Як убачається із
матеріалів кримінальної справи (а.с.57-60), ОСОБА_1 6 серпня 2003
року був засуджений Красноперекопським міськрайонним судом
Автономної Республіки Крим за ч.2 ст.189 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
від відбування покарання звільнений з випробуванням, з
іспитовим строком 3 роки.
Новий злочин ОСОБА_1 вчинив у проміжок часу з 13 травня до 1
грудня 2005 року, а тому при призначенні покарання суд
обгрунтовано застосував ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом із тим, суд при призначенні засудженому остаточного
строку покарання за сукупністю вироків, не дотримався вимог ч.4
ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, якою встановлено, що остаточне
покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання,
призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини
покарання за попереднім вироком.
За вироком Красноперекопського міськрайонного суду Автономної
Республіки Крим від 17 січня 2006 року ОСОБА_1 призначено
покарання у виді одного року обмеження волі. Невідбутою частиною
покарання за вироком Красноперекопського міськрайонного суду
Автономної Республіки Крим від 6 серпня 2005 року із застосуванням
ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є чотири роки позбавлення волі. А
тому остаточне покарання за сукупністю вироків мало б бути більшим
за цей строк.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд.
Якщо під час нового судового розгляду винність ОСОБА_1 у
вчиненні інкримінованого йому злочину буде доведена, то покарання
йому слід призначити за сукупністю вироків з дотриманням вимог,
передбачених ч.4 ст.71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки
Крим задовольнити.
Вирок Красноперекопського міськрайонного суду Автономної
Республіки Крим від 17 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а
справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.
Судді:
Кравченко К.Т. Скотарь А.М. Жук В.Г.