У х в а л а

                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

                 у кримінальних справах у складі:

     головуючого-судді

     Cкотаря А.М.,

     суддів за участю прокурора

     Кравченка К.Т.,  Жука В.Г. Саленка I.В.

     розглянула у судовому засіданні у м. Києві  22  березня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора  Тернопільської  області  на  постанову  Тернопільського
міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2006 року
щодо ОСОБА_1

     Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської
області від 22 лютого 2006 року

     ОСОБА_1,

     IНФОРМАЦIЯ_1,

     уродженця с. Вікторівка Козівського

     району Тернопільської області,

     жителя м. Тернопіль, судимості не має,

     на підставі ст.  46  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          звільнено  від
кримінальної відповідальності, за вчинення злочину,  передбаченого
ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Як визнав місцевий суд, 27 листопада 2005 року,  приблизно  о
19 годині 15 хвилин, ОСОБА_1,  перебуваючи  у  стані  алкогольного
сп'яніння,  на  подвір'ї   будинку   АДРЕСА_1,   грубо   порушуючи
громадський порядок  з  мотивів  явної  неповаги  до  суспільства,
завдав ОСОБА_2 удар рукою в обличчя, заподіявши потерпілому  легке
тілесне ушкодження. Крім того, ОСОБА_1 дерев'яною палицею пошкодив
автомобіль ГАЗ-3110 державний номерний знак  НОМЕР_1,   заподіявши
потерпілому матеріальну шкоду на суму 581 грн.

     У касаційному поданні прокурор просить постанову щодо ОСОБА_1
скасувати, а справу направити  на  новий  судовий  розгляд,  через
неправильне застосування ст.46 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  При  цьому
прокурор не оспорює правильність встановлення  фактичних  обставин
справи та пред'явленого обвинувачення та кваліфікацію дій  ОСОБА_1
за ч.1 ст.296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідача, прокурора,  який  підтримав  касаційне
подання,  перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши   доводи
подання, колегія  суддів  дійшла  висновку,  що  подання  підлягає
задоволенню з наступних підстав.

     Винність ОСОБА_1  у  вчиненні  хуліганства,  та  правильність 
кваліфікації  його  злочинних  дій  за  ч.1  ст.296   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , у касаційному поданні не оспорюється.

     Місцевий   суд,   звільняючи   ОСОБА_1    від    кримінальної
відповідальності  на  підставі  ст.46  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
послався на те, що він вперше вчинив  злочин  невеликої  тяжкості,
примирився із потерпілим та відшкодував завдану ним шкоду.

     Як видно зі справи, ОСОБА_1 органами досудового розслідування
обвинувачувався у грубому порушенні громадського порядку з мотивів
явної  неповаги  до  суспільства,  що  супроводжувалося  особливою
зухвалістю. Тобто,  ОСОБА_1  обвинувачувався  у  вчиненні  злочину
проти громадського  порядку,  комплексу  суспільних  відносин,  що
забезпечують нормальні умови життя людей, відпочинку, тощо.

     Звільняючи ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, суд не 
урахував  те,  що  за  змістом  ст.46  КК   України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
передумовою звільнення від кримінальної відповідальності може бути
тільки такий злочин невеликої тяжкості, яким шкода заподіяна  лише
певному  потерпілому,  тобто  фізичній   особі,   якій   заподіяно
моральну, матеріальну або фізичну шкоду і яка визнана  потерпілою,
відповідно до вимог ч.2 ст.49 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Отже, у  даному  випадку  не  є  передумовою  звільнення  від
кримінальної відповідальності за ст.46 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         лише
вчинення злочину невеликої тяжкості,  яким  заподіяно  шкоду  крім
певної особи, оскільки шкода спричинена ще й суспільним  інтересам
громадян, котрі чинним законодавством не визначені потерпілими від
хуліганських дій винного.

     За таки  обставин,  рішення  місцевого  суду  про  звільнення
ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, прийнято без дотримання
вимог ст.46 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а тому підлягає скасуванню.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника прокурора Тернопільської області
задовольнити.

     Постанову Тернопільського міськрайонного суду  Тернопільської
області від 22 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу
направити на новий судовий розгляд.

                              Судді:

     Кравченко К.Т.    Скотар А.М.    Жук В.Г.