У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Коновалова В.М.
     суддів
     Шевченко Т.В., Канигіної Г.В.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  22  березня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1
на вирок Краматорського міського суду  Донецької  області  від  17
березня 2004 року  та  ухвалу  колегії  суддів  судової  палати  у
кримінальних справах Апеляційного суду Донецької  області  від  13
серпня 2004 року.
     Зазначеним вироком
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     раніше судимого 27.01.2000року за ч. 2  ст.  206  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік позбавлення волі, на підставі  ст..  46-1  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         з  відстрочкою  виконання  вироку  2  роки  зі
сплатою штрафу; 04.10.2002  року  за  ч.  1  ст.  263  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення волі,  звільненого  на  підставі
ст..  75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          від  відбування  покарання   з
випробуванням 1 рік,
     засуджено за ч. 5 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  8  років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, за ч. 2 ст.  190  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення волі, за ч. 4 ст. 190 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 7 років  позбавлення  волі  з  конфіскацією
всього майна.
     На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, а відповідно  до  ст..  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
ОСОБА_1  визначено  8  років  6   місяців   позбавлення   волі   з
конфіскацією всього майна.
     Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних  справах
Апеляційного суду Донецької області від 13 серпня 2004 року  вирок
щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
     Судом вирішено питання про стягнення з засудженого на користь
потерпілих матеріальної та моральної шкоди.
     Зазначеним вироком засуджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
     Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних  справах
Верховного Суду України від  10  лютого  2005  року  відмовлено  у
задоволенні касаційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Засуджений ОСОБА_4
вирок у касаційному порядку не оскаржував та щодо нього  касаційне
подання внесено не було.
     Як визнав встановленим суд, 5 квітня 2003  року  близько  9-ї
години на перехресті вулиць Р.Люксембург та  Островського  напроти
центрального  входу  в  ТОВ  "Колгоспний  ринок"  м.  Краматорська
ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у складі організованої групи  відкрито
викрали у потерпілої ОСОБА_5 2500  рублів  РФ  що  становить  412,
5грн.
     7 лютого 2003 року близько 7-ї години 30 хвилин на перехресті
вулиць Р.Люксембург та Островського напроти центрального  входу  в
ТОВ "Колгоспний ринок" м. Краматорська ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
у складі  організованої  групи  шляхом  обману  заволоділи  майном
ОСОБА_6, а  саме 10000 рублями РФ, що становить 1600грн.
     23 травня 2003 року близько  7-ї  години  58  хвилин  напроти
Краматорського підприємства електромереж по вул.. Островського  м.
Краматорська ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  у  складі  організованої
групи шляхом обману заволоділи майном ОСОБА_7, а  саме 50 доларами
США, що становить 263грн.
     28 травня 2003 року близько  8-ї  години  27  хвилин  напроти
Краматорського підприємства електромереж по вул.. Островського  м.
Краматорська ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2  у  складі  організованої
групи шляхом обману заволоділи майном ОСОБА_8, а саме 45  доларами
США, що становить 236, 25грн.
     28 вересня 2002 року близько 6-ї  години  15  хвилин  напроти
Краматорського підприємства електромереж по вул.. Островського  м.
Краматорська ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 шляхом обману
заволоділи майном ОСОБА_9, а саме 95 доларами  США,  що  становить
498, 74грн.
     28 січня 2003 року близько 7-ї години  на  перехресті  вулиць
Р.Люксембург та Островського  напроти  центрального  входу  в  ТОВ
"Колгоспний ринок" м. Краматорська ОСОБА_1 за попередньою змовою з
ОСОБА_3 шляхом обману заволоділи майном ОСОБА_10, а саме 410грн.
     У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1  порушує  питання  про
скасування постановлених щодо нього судових рішень, посилаючись на
те, що його вина у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 186  та
ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         не доведена. Вважає,  що  його
дії повинні  бути  кваліфіковані  за  ч.  2  ст.  190  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         з призначенням за цим законом відповідного покарання.
     Заслухавши доповідача, обговоривши доводи  касаційної  скарги
та  перевіривши  матеріали  кримінальної  справи,  колегія  суддів
вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
     Висновок суду про доведеність винуватості  ОСОБА_1 у вчинені 
інкримінованих йому злочинів підтверджується  сукупністю  доказів,
зібраних  по  справі  та  перевірених  у  судовому   засіданні   у
встановленому кримінально-процесуальним законом порядку,  зокрема,
показаннями  потерпілих  ОСОБА_5,   ОСОБА_6,   ОСОБА_7,   ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10 про обставини вчинених щодо них злочинів, даними
протоколів  впізнання,  з  яких  видно,  що  зазначені   потерпілі
впізнали ОСОБА_1 як особу, яка разом з іншими засудженими  вчиняла
щодо них злочинні дії.
     З показань засудженого ОСОБА_3 під  час  досудового  слідства
видно, що він створив та очолив злочинну групу у м.  Краматорську,
до складу якої, у тому числі входив й  ОСОБА_1  Члени  цієї  групи
вчиняли злочини щодо громадян, які обмінювали валюту.  Також,  під
час досудового слідства засуджений ОСОБА_1 не заперечував того, що
у складі створеної ОСОБА_3 злочинної групи він та  інші  засуджені
вчиняли   шахрайства   та   грабежі,   що   підтверджується   його
відповідними показаннями.
     Матеріалами справи доведено, що окремі злочини  були  вчинені
ОСОБА_1 у складі організованої групи, члени якої  були  об'єднанні
спільними інтересами та реалізували  єдиний  намір  на  збагачення
шляхом вчинення шахрайських дій та грабежів, при цьому заздалегідь
готувалися,  розподіляли  ролі  між  собою.   Про   стійкість   їх
організованої групи також свідчить вчинення злочинів з розривом  у
часі.
     Таким чином наведені,  а  також  й  інші  зібрані  по  справі
докази, яким суд дав належну оцінку свідчать  про  обгрунтованість
висновків  суду  щодо   доведеності   вини   ОСОБА_1   у   вчинені
інкримінованих йому злочинів і кваліфікація його дій за ч.  5  ст.
186, ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         є правильною.
     Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з додержанням  вимог
ст. 65 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  з  урахуванням  ступеню  тяжкості
вчинених ним злочинів, особи засудженого та усіх обставин справи і
яке є необхідним й достатнім для його виправлення та  попередження
нових злочинів.
     Iстотних порушень норм кримінально-процесуального  закону  по
справі не встановлено.
     На підставі наведеного  та  керуючись  ст.  394  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
                         у х в а л и л а:
     відмовити  у  задоволенні   касаційної   скарги   засудженого
ОСОБА_1.
                            С у д д і:
     Коновалов В.М.  Шевченко Т.В.  Канигіна Г.В.