У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі:
головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Косарєва В.I., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Чернівецької області на вирок Шевченківського районного
суду м. Чернівці від 8 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного
суду Чернівецької області від 16 травня 2006 року.
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянка України, раніше несудима,
та
ОСОБА_2
IНФОРМАЦIЯ_2народження,
громадянин України, раніше несудимий
кожний за ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 4 років
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
кожний звільнені від відбування покарання з випробуванням і
іспитовим строком два роки.
Відповідно до ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 кожного покладено обов'язки не змінювати місце постійного
проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи та
періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16 травня
2006 року вирок суду залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та
засуджені за те, що 20 жовтня 2005 року приблизно о 12 год. за
попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім'я
ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вулиць Університетської -
Хмельницького у м. Чернівці, відкрито заволоділи майном потерпілої
ОСОБА_4 на суму 290 грн.
21 жовтня 2005 року приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1
за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи біля центру освіти
молоді, який розташований по вулиці Вірменській, 16 у м. Чернівці,
повторно із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для
життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи майном ОСОБА_5
на загальну суму 1699 грн.
30 жовтня 2005 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1
за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння на перехресті вулиць Університетської - Сковороди м.
Чернівці, повторно із застосуванням насильства, яке не було
небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи
майном ОСОБА_6 на загальну суму 985 грн. 50 грн..
У касаційному поданні заступник прокурора Чернівецької
області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості
засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушує питання про скасування
постановлених по справі судових рішень в частині призначеного їм
покарання, оскільки вважає, що воно є м'яким.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання,
розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно
підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог статті 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину
та особі засудженого.
За змістом статті 372 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
невідповідним
ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визначається таке
покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною
статтею кримінального кодексу ( 2341-14 ) (2341-14)
, але за своїм видом чи
розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і
суворості.
Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1
та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені та
правильності кваліфікації їх дій суд зробив на підставі показань
самих засуджених, інших доказах, яким дана належна оцінка, що не
оспорюється і в касаційному поданні.
Проте, обираючи засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міру покарання
місцевий суд не врахував, що вони вчинили ряд тяжких злочинів
протягом короткого проміжку часу, в тому числі і в нетверезому
стані, що шкода, завдана злочином, не відшкодована.
За таких обставин, слід визнати, що покарання, визначене
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є явно несправедливим внаслідок м'якості та
таким, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі
засуджених.
Таким чином, оскільки суд визначив покарання ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 всупереч вимогам, передбаченим у статті 65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, вирок місцевого суду в цій частині підлягає
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Оскільки апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора на
м'якість міри покарання, визначеної судом засудженим, не врахував
вимог закону щодо визначення міри покарання, не мотивував у
достатній мірі чому відхиляє апеляцію, ухвала апеляційного суду
також підлягає скасуванню.
Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за аналогічних обставин,
визначене їм покарання слід вважати м'яким.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області
задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 8
лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області
від 16 травня 2006 року щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2скасувати у зв'язку
з неправильним застосуванням кримінального закону та
невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину
та особі засуджених внаслідок його м'якості.
Справу направити на новий судовий розгляд в місцевий суд в
іншому складі суддів.
С у д д і:
Косарєв В.I. Філатов В.М. Глос Л.Ф.