У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Скотаря А.М.,
суддів
Кривенди О.В., Жука В.Г.,
за участю прокурора
Брянцева В.Л.,
засудженого
ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 15 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок апеляційного суду Донецької області від 30 листопада 2006
року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
уродженця та мешканця м. Донецька,
раніше судимого 31 березня 2005 року за ч. 3 ст. 185
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки позбавлення волі, на
підставі
ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільненого від відбування
покарання з випробуванням з іспитовим строком
тривалістю два роки,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на десять років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотирнадцять
років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань,
визначено ОСОБА_1 покарання - п'ятнадцять років позбавлення волі з
конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте
покарання за попереднім вироком від 31 березня 2005 року і
остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - шістнадцять років
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою
власністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого
ОСОБА_2 - 3 137,20 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та
25000 гривень - моральної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні таких
злочинів.
У травні 2006 року ОСОБА_1, знаходячись на вул. Петровського
в м. Донецьку, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним
для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав у ОСОБА_3
мобільний телефон "Самсунг Х-620" вартістю 840 гривень та гроші у
сумі 50 гривень.
24 липня 2006 року приблизно о 22-й годині 30 хвилин
засуджений, знаходячись на перехресті вулиць Аліуцької та
Безлісної в м. Донецьку, із застосуванням насильства, яке не є
небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрав у
ОСОБА_4 мобільний телефон "Самсунг Х-620" вартістю 640 гривень.
26 липня 2006 року приблизно о 4-й годині ОСОБА_1 перебуваючи
у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном
проник у двір буд. АДРЕСА_1, де в кв. НОМЕР_1 проживала ОСОБА_5,
проте предметів, які б представляли матеріальну цінність, не
знайшов. Після цього за допомогою знайденої у дворі будинку сокири
ОСОБА_1 спробував відчинити вікно квартири ОСОБА_5, проте розбив у
ньому скло . ОСОБА_5, прокинувшись від звуку розбитого скла,
вийшла на поріг будинку, після чого ОСОБА_1 завдав їй шість ударів
сокирою в область голови, один удар в область правого передпліччя
і один удар в область правої лопатки
Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми
голови з численними переломами кісток черепа, крововиливами під
оболонки головного мозку, ускладнених гострою крововтратою та
набряком головного мозку.
Убивши ОСОБА_5, ОСОБА_1 проник у її квартиру та заволодів
знайденими у холодильнику потерпілої продуктами харчування на
суму 39 гривень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що суд невірно
кваліфікував його дії за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
оскільки умислу на позбавлення життя потерпілої з корисливих
мотивів у нього не було. Просить перекваліфікувати його дії на ч.
1 ст. 115 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та пом'якшити призначене йому
покарання.
Крім того, ОСОБА_1 не погоджується з розміром викраденого у
потерпілого ОСОБА_3 майна.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу,
міркування прокурора, який просив залишити скаргу без
задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши
матеріали справи та обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні
відкритого викрадення чужого майна за обставин, викладених у
вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується
зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами,
а саме, показаннями ОСОБА_1 під час досудового слідства,
показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідка ОСОБА_6.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Колегія суддів погоджується і з висновком апеляційного суду
про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства
ОСОБА_5 з корисливих мотивів.
Як видно з матеріалів справи, на досудовому слідстві ОСОБА_1
визнавав, що він у зв'язку з матеріальними труднощами 26 липня
2006 року приблизно о 4-й годині з метою вчинення крадіжки проник
у двір буд. АДРЕСА_1, проте предметів, які б представляли
матеріальну цінність, не знайшов. Після цього за допомогою
знайденої у дворі будинку сокири він спробував відчинити вікно
квартири потерпілої, проте розбив у ньому скло. Перелякавшись, що
від звуку розбитого скла можуть прокинутися сусіди, перейшов на
інший бік двору, однак з будинку вийшла жінка похилого віку.
Злякавшись, він завдав їй 4-6 ударів сокирою в область голови,
після чого проник у її будинок та викрав з холодильника продукти
харчування.
Ці показання повністю узгоджуються з даними протоколу
відтворення обстановки і обставин події, під час проведення якого
ОСОБА_1 на місці детально розповів у зв'язку з чим він прийшов у
двір ОСОБА_5 та яким чином вчинив її вбивство, після чого
заволодів майном потерпілої (т. 1 а.с. 116-135).
Згідно з протоколом огляду місця події, у дворі будинку, де
мешкала ОСОБА_5, був виявлений її труп із слідами насильницької
смерті (т.1 а.с. 41-63).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2134 від 18
серпня 2006 року, на трупі ОСОБА_5 були виявлені наступні тілесні
ушкодження: множинні рубані рани волосистої частини голови та
обличчя, множинні переломи склепіння черепа, субдуральний
крововилив у тім'яну область зліва, субарахноїдальний крововилив у
тім'яну-скроневу область зліва, рубані рани правого передпліччя,
садна правої лопатки.
Всі вказані тілесні ушкодження утворилися від дії рублячого
предмету, яким могла бути сокира та за обставин, вказаних ОСОБА_1
при проведенні відтворення обстановки та обставин події.
Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми
голови з численними переломами кісток черепа, крововиливами під
оболонки головного мозку, ускладнених гострою крововтратою та
набряком головного мозку (т. 1 а.с. 172-175).
Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що 26 липня 2006 року приблизно о
4-й годині, він прокинувся від звуку розбитого скла, який
доносився з сусіднього двору. Коли вийшов на вулицю, то спочатку
побачив ОСОБА_5 а потім і ОСОБА_1, який стояв на порозі її
будинку, а потім зайшов у будинок, де пробув недовгий час, після
чого вийшов з будинку та зник.
Ці показання також узгоджуються з протоколом очної ставки між
ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_7, під час якої свідок підтвердив, що 26
липня 2006 року приблизно о 4-й годині він бачив ОСОБА_1 у дворі
ОСОБА_5
Як убачається з протоколу відтворення обстановки та обставин
події, свідок ОСОБА_7 підтвердив на місці, що він бачив ОСОБА_1 у
дворі ОСОБА_5 у день вчинення вбивства потерпілої (т. 1 а.с.
147-156).
Колегія суддів вважає, що суд, належним чином оцінивши ці та
інші докази в справі, дійшов обгрунтованого висновку про вчинення
ОСОБА_1 нападу на ОСОБА_5 з метою заволодіння її майном,
поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоров'я
потерпілої та умисного вбивства потерпілої з корисливих мотивів.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за п. 6 ч.2 ст. 115 та
ч.4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи касаційної
скарги щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_1 за п. 6 ч.2 ст.115
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки, як видно з вироку, засуджений
потрапив до помешкання ОСОБА_5 з метою заволодіння її майном і за
допомогою сокири намагався проникнути у будинок, проте, коли
побачив на порозі ОСОБА_5, вчинив її вбивство, після чого проник у
будинок і заволодів її майном.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, підстав для його пом'якшення, про що йдеться
у скарзі, колегія суддів не вбачає.
Вирок суду щодо ОСОБА_1 є обгрунтованим і законним, будь-яких
передбачених ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстав для його
скасування чи зміни при перевірці справи в касаційному порядку не
виявлено, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 30
листопада 2006 року щодо нього - без зміни.
Судді:
Скотарь А.М. Кривенда О.В. Жук В.Г.