У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Філатова В.М.
суддів
Вус С.М., Федченка О.С.
за участю прокурора
Морозової С.Ю.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1
на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від
13 травня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не судиму,
засуджено за ст. 367 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницької
діяльністю строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 звільнено
від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1
рік.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня
2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, будучи IНФОРМАЦIЯ_2 та
відповідальною за своєчасність і повноту сплати до бюджету усіх
видів податків, отримала дозвіл Прилуцької ОДПI від 10.10.2003
року на реалізацію магазину-кафе, АДРЕСА_1, що перебував у
податковій заставі. Вказаний дозвіл був виданий з умовою сплати
отриманих від реалізації магазину-кафе коштів у повному обсязі в
рахунок зменшення суми податкового боргу ПП "IНФОРМАЦIЯ_3", який
станом на 16 жовтня 2003 року становив 103451 гривню 83 копійки в
тому числі нарахованих штрафних санкцій на суму 5326 гривень.
Провівши 16 жовтня 2003 року реалізацію магазину-кафе за 15
440 гривень, засуджена, внаслідок неналежного виконання своїх
службових обов'язків, знаючи про заборгованість підприємства по
сплаті вказаних платежів, в тому числі і нарахованих податковим
органом штрафних санкцій, використала отримані кошти у власних
інтересах, чим заподіяла істотну шкоду державним інтересам та
спричинила тяжкі наслідки.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 просить вирок щодо неї
скасувати, а справу закрити. На обгрунтування своїх вимог вказує
на те, що вчинені нею дії не тягнуть кримінальну відповідальність.
Вважає, що у зв'язку з накладенням господарським судом мораторію,
припиняється сплата податків і дозволяється виплачувати заробітну
плату, що вона і зробила. Зазначає, що вона дійсно виплатила
особам, які у неї працювали, заборгованість по заробітній платі.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове
задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду
з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду щодо
законності та обгрунтованості судового рішення, що перевіряється
в апеляційному порядку. Тому вона повинна відповідати тим же
вимогам, що й вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та
обгрунтованою. Окрім додержання інших передбачених ст. 377 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
вимог в ухвалі слід проаналізувати і
співставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами
всі доводи, наведені в апеляції, і дати на кожен з них вичерпну
відповідь, пославшись на відповідний матеріальний чи процесуальний
закон. У разі залишення вироку без зміни в ухвалі необхідно
докладно викласти мотиви й підстави відхилення апеляції, а також
докази, що спростовують наведені в останній доводи.
Ухвала ж апеляційного суду щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам
закону.
Зокрема, засуджена ОСОБА_1 у апеляції ствердила, що досудове
та судове слідство пройшло неповно та однобічно, а висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи. При цьому наводила
мотивовані доводи про те, що у зв'язку з тим, що з введенням
господарським судом мораторію зупиняється сплата податків, які
виникли раніше і припиняється податкова застава, при цьому
дозволяється тільки погашення заборгованості по заробітній платі,
що вона і зробила, виплативши працівникам кошти. ОСОБА_1 також
зазначила, що з 3.10.2003 року почалася процедура банкрутства ПП
"IНФОРМАЦIЯ_3" і на взаємовідносини між Прилуцькою ОДПI та ПП
"IНФОРМАЦIЯ_3" повинен застосовуватися Закон України "Про
відновлення платоспроможності або визнання банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Наведені доводи засуджена детально аргументувала з посиланням
на конкретні матеріали справи та відповідні Закони України.
Як убачається з ухвали, апеляційний суд при розгляді справи в
апеляційному порядку суті всіх зазначених в апеляції засудженої
доводів не навів, їх ретельно не перевірив і не проаналізував,
переконливої відповіді на них не дав.
Суд апеляційної інстанції обмежився лише посиланнями на те,
що засуджену ніхто не уповноважував виконувати будь-які дії
пов'язані з банкрутством.
З урахуванням зазначеного, ухвала апеляційного суду підлягає
скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, у
процесі якого вказані недоліки необхідно усунути та більш детально
перевірити твердження ОСОБА_1 про необгрунтованість її засудження.
Керуючись ст.ст. 395-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Верховного Суду України -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18 липня
2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд.
Судді :