У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія  суддів  судової  палати   у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Косарєва В.I.,
     суддів
     Коротких О.А. і Нікітіна Ю.I.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві  13  березня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого  ОСОБА_1
на вирок Городнянського районного суду Чернігівської  області  від
21 березня 2006 р., залишений без  зміни  ухвалою  колегії  суддів
судової  палати   у   кримінальних   справах   апеляційного   суду 
Чернігівської області від 6 червня 2006 р., яким
 
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України,
     раніше не судимого,
     засуджено за ч.1 ст.121 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі.
     На підставі ст.75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2  звільнений
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  3
роки з покладенням відповідних обов'язків згідно ст.76 КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     З засудженого стягнуто на користь потерплого ОСОБА_1 311 грн.
75 коп. на  відшкодування  матеріальної  шкоди  і  25000  грн.  на
відшкодування моральної шкоди.
     ОСОБА_2 засуджено за те, що він 3 квітня 2005  року  о  19.00
годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого
проживання в  с.  Солонівка  Городнянського  району  Чернігівської
області, під час сварки з ОСОБА_1 умисно  наніс  потерпілому  удар
металевою кочергою в лівий бік тулуба,  заподіявши  тяжкі  тілесні
ушкодження.
     У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1, посилаючись на те, що
ОСОБА_2 призначене занадто м'яке покарання, просить про скасування
постановлених щодо нього судових рішень і  направлення  справи  на
новий судовий розгляд.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали  кримінальної
справи і обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  колегія  суддів
вважає, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
     Висновок  про  доведеність  винності   ОСОБА_2   у   вчиненні
зазначених злочинних дій суд,  як  видно  із  вироку,  обгрунтував
дослідженими у судовому засіданні доказами.
     Правильність  застосування  судом  кримінального   закону   -
кваліфікація дій ОСОБА_2 за  ч.1  ст.121  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
сумнівів не викликає, і потерпілим не оспорюється.
     При  призначенні  ОСОБА_2  покарання  суд,  як  убачається  з
вироку, відповідно  до  вимог  закону  врахував  ступінь  тяжкості
вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який  позитивно
характеризується,  частково  відшкодував   заподіяну   потерпілому
шкоду, обставини, що  обтяжують  його  відповідальність,  а  також
поведінку самого потерпілого.
     Вважати призначене ОСОБА_2 покарання несправедливим внаслідок
його м'якості, про що йдеться  у  касаційній  скарзі  потерпілого,
немає підстав.
     Обране ОСОБА_2 покарання і рішення суду про  його  звільнення
від відбування покарання слід визнати таким, яке є необхідним  для
виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
     Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть
скасування  постановлених  у  справі  судових  рішень,  перевіркою
матеріалів справи не виявлено.
     Отже, передбачених законом підстав для призначення справи  до
касаційного розгляду  з  повідомленням  зазначених  у  ст.384  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
         осіб не вбачається.
     На  підставі  наведеного,  керуючись   ст.394   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів,
     У Х В А Л И Л А :
     у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
     С  У  Д  Д  I :
     Косарєв В.I.  Коротких О.А.   Нікітін Ю.I.