У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Кліменко М.Р. і Косарєва В.I.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 6 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької
області від 10 лютого 2005 року та ухвалу колегії суддів судової
палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької
області від 27 квітня 2005 року,
в с т а н о в и л а :
зазначеною постановою кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, провадженням закрито у зв'язку з неявкою потерпілого
в судове засідання.
ОСОБА_2 03.04.2003 року звернувся до суду зі скаргою в
порядку ст. 27 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
і просив притягнути до
кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за те, що 23 лютого 2003 року близько 18 год.
вона, перебуваючи в кафе "Талісман" по проспекту Б.Хмельницького,
19 у м.Мелітополі, спричинила йому легкі тілесні ушкодження.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Запорізької області від 27 квітня 2005 року
апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову
Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10
лютого 2005 року - без зміни.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 доводить, що суд
безпідставно закрив кримінальну справу відносно ОСОБА_1 із мотивів
неявки його в судове засідання, оскільки, як зазначає потерпілий,
його не було належним чином повідомлено про дату та час судового
розгляду, в тому числі й розгляду справи в апеляційному порядку.
Окрім того, стверджує, що суд безпідставно порушив кримінальну
справу щодо нього за ч.1 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за скаргою
ОСОБА_1, а в подальшому в порушення чинного законодавства,
перекваліфікував його дії на ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги
належить відмовити з наступних підстав.
Доводи ОСОБА_2 про те, що його не було належним чином
повідомлено про дату та час судового розгляду кримінальної справи
щодо ОСОБА_1, порушеної за його скаргою в порядку ст.27 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, необгрунтовані.
У ч.1 ст.27 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
визначено, що справи про
злочини, передбачені ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
порушуються не
інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі
підтримувати обвинувачення. Відповідно до ч.3 ст.282 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
суд своєю постановою закриває справу про злочини,
зазначені у ч.1 ст.27 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, у зв'язку з неявкою
потерпілого у судове засідання без поважних причин.
Зазначені вимоги закону судом було дотримано.
Так, як убачається з копії журналу реєстрації вихідних
рекомендованих листів Мелітопольського міськрайонного суду, листи
з повідомленнями про розгляд справи 31.01.2005 року, 04.02.2005
року, 10.02.2005 року ОСОБА_2 надсилались.
31.01.2005 року ОСОБА_2 з'явився до суду, проте з погіршенням
стану його здоров'я, йому була викликана швидка допомога, яка
доставила його додому.
Тобто, причина неявки ОСОБА_2 у судове засідання 31.01.2005р.
була поважною.
Разом з тим, помилкове посилання суду на неявку ОСОБА_2 у
судове засідання 31.01.2005 року без поважних причин не є
підставою для скасування судового рішення про закриття
кримінальної справи щодо ОСОБА_1 з причини неявки потерпілого у
судове засідання з урахуванням наступного.
У судові засідання 04.02.2005 року та 10.02.205 року ОСОБА_2
не з'явився безпідставно, про причини неявки суду не повідомив,
окрім того, за повідомленням Мелітопольського вузлу поштового
зв'язку та згідно з копією повідомлення про причини повернення до
суду рекомендованого листа, адресованого ОСОБА_2, він відмовився
від отримання рекомендованих листів з Мелітопольського
міськрайонного суду.
Твердження ОСОБА_2 про те, що його не було повідомлено
належним чином про дату та час розгляду його апеляції на постанову
Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від
10.02.2005 року немотивовані. З матеріалів справи видно, що
відповідний лист-повідомлення йому був надісланий, але ОСОБА_2 до
апеляційного суду не з'явився, про причини неявки суд не
повідомив.
Відповідно до ч.3 ст. 362 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
неявка
учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є
перешкодою для розгляду справи.
Твердження ОСОБА_2 про безпідставність порушення суддею
кримінальної справи щодо нього за ч.1 ст.125 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
за зустрічною скаргою ОСОБА_1 і незаконність
перекваліфікації його дії на ч.2 ст.125 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не
є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки в
судовому засіданні 10.02.2005р. при неявці ОСОБА_2 до суду ОСОБА_1
заявила клопотання про закриття провадження за її скаргою, тобто
відмовилася підтримувати пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення, і тому
справа по обвинуваченню ОСОБА_2 була провадженням закрита.
Підстави для призначення справи до розгляду суду касаційної
інстанції з повідомленням осіб, визначених ст.384 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
відмовити потерпілому ОСОБА_2 у задоволенні його касаційної
скарги.
С у д д і:
Присяжнюк Т.I. Кліменко М.Р. Косарєв В.I.