У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Кузьменко О.Т., Кривенди О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня
2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимого,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на дев'ять років
шість місяців позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,
остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - дев'ять років шість
місяців позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15 листопада 2005 року
вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 11 січня 2005 року
ввечері, прямуючи від будинку АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_2, без
передбаченого законом дозволу ніс при собі мисливський ніж, що є
холодною зброєю.
Цього ж дня близько 23-ї години ОСОБА_1, перебуваючи у
будинку АДРЕСА_2, під час сварки, яка виникла на грунті особистих
неприязних стосунків, завдав ОСОБА_2 удару кулаком в голову, від
якого потерпіла втратила рівновагу та скотилася по східцях вниз.
Продовжуючи свої злочинні дії, засуджений завдав ОСОБА_2 не менше
9-ти ударів руками та ногами в різні частини тіла, заподіявши
потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 не погоджується з
кваліфікацією його дій за ч.2 ст. 121 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
ч.2 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, посилається на допущену в
справі однобічність і неповноту досудового і судового слідства,
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
неправильне застосування судом кримінального закону. Зі змісту
касаційної скарги вбачається, що засуджений просить скасувати
судові рішення щодо нього, а справу - направити на нове
розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія
суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні умисного
заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2, від яких настала її
смерть, грунтується на доказах, зібраних у встановленому законом
порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом,
і є обгрунтованим.
Так, засуджений ОСОБА_1 під час досудового слідства та в
судовому засіданні не заперечував, що саме він завдав ОСОБА_2
удару кулаком в область голови, від якого вона втратила рівновагу
та скотилася по східцям.
При проведенні відтворення обстановки та обставин події
ОСОБА_1 підтвердив свої показання і на місці продемонстрував, як
він заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження (а.с. 108-115).
Свідок ОСОБА_3 під час досудового слідства стверджувала, що
11 січня 2005 року приблизно о 23-й годині, перебуваючи у себе в
квартирі, чула крик жінки та глухі удари. Коли вона вийшла на
східці, то побачила ОСОБА_1, одяг якого був у крові.
Ці показання також узгоджуються з показаннями потерпілої
ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними протоколу
огляду місця події, очної ставки між потерпілою ОСОБА_4 та ОСОБА_1
Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_2
настала від травми голови у виді численних забитих ран, пошкоджень
м'яких тканин голови, що обумовили формування черепно-мозкової
травми і масивної крововтрати.
Таким чином дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
судом кваліфіковані правильно, оскільки він умисно
заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її
смерть.
Не викликає сумніву у колегії суддів і обгрунтованість
висновку суду про доведеність винності ОСОБА_1 у носінні холодної
зброї без передбаченого законом дозволу.
Так, ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в судовому засіданні не
заперечував, що 11 січня 2005 року він без передбаченого законом
дозволу приніс ніж у будинок, де мешкала потерпіла, і заховав його
на горищі.
Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи ніж,
який було вилучено з місця події, виготовлений кустарним способом
і є холодною зброєю колюче-ріжучої дії (а.с. 161-164).
Колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 в цій частині правильно
кваліфіковані за ч. 2 ст. 263 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді
були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало
істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі
особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому
колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про
невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,
однобічність та неповноту досудового і судового слідства є
безпідставними.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
та є необхідним і достатнім для його
виправлення та попередження нових злочинів.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, при перевірці судових рішень щодо ОСОБА_1 в
касаційному порядку не виявлено.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1
дотримався вимог ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, належним чином
проаналізував і співставив з наявними в справі матеріалами всі
доводи поданих на вирок місцевого суду апеляцій, на кожний з цих
доводів дав вичерпну відповідь і обгрунтовано залишив вирок без
зміни.
Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженогоОСОБА_1.
судді:
Пивовар В.Ф. Кузьменко О.Т. Кривенда О.В.