У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів
Кузьменко О.Т., Кривенди О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від
22 вересня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
раніше неодноразово судимого, востаннє 6 квітня 2000 року
за ч. 1 ст. 196-1, ч. 3 ст. 229-6 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на
п'ять років
позбавлення волі, згідно з постановою Слав'яносербського
районного суду Луганської області від 11 жовтня 2001 року
виключена ч.1 ст. 196-1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, дії
перекваліфіковані
на ч. 2 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
,
засуджено:
- за ст. 395 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять місяців арешту;
- за ч. 2 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 307 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п'ять років
позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є власністю
засудженого;
- за ч. 2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на чотири роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань,
остаточно визначено ОСОБА_1 покарання - п'ять років шість місяців
позбавлення волі з конфіскацією 1\2 частини майна, яке є його
особистою власністю.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 3 квітня 2005 року,
будучи особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, з
метою ухилення від цього нагляду, самовільно залишив місце
проживання в АДРЕСА_1.
Крім того, 8 червня 2005 року вдень ОСОБА_1, перебуваючи у
приміщенні магазину "IНФОРМАЦIЯ_2" в с. Кегичівка, Харківської
області, з метою заволодіння чужим майном шляхом зловживання
довірою, ввів в оману продавця ОСОБА_2 і від імені ОСОБА_3
викупив у неї за 23 гривні мобільний телефон "SIMENS А - 60",
який ОСОБА_3 залишив у заставу за борги, заподіявши потерпілому
матеріальну шкоду на загальну суму 580 гривень.
У квітні-липні 2005 року ОСОБА_1 на своєму городі в АДРЕСА_1,
незаконно посіяв та виростив 120 кущів маку снотворного.
29 червня 2005 року ОСОБА_1, зібравши на вказаному городі
рослини маку снотворного, що є особливо небезпечною наркотичною
речовиною - маковою соломою, вагою 1910 г, продав їх за 50 гривень
у дворі свого домоволодіння ОСОБА_4
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 вказує, що злочинів,
передбачених ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 310, ст. 395 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
він не вчиняв, посилається на неповноту та
однобічність судового слідства, просить вирок щодо нього
скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з
таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в
судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Незаконний посів, вирощування та незаконний збут засудженим
особливо небезпечної наркотичної речовини підтверджується його
показаннями на досудовому слідстві і в судовому засіданні,
даними протоколів огляду місця події, виявлення та вилучення у
ОСОБА_4 придбаної ним у засудженого макової соломи,, висновком
судово-хімічної експертизи. Зібраним доказам суд у їх сукупності
дав належну оцінку і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні
цих злочинів.
Не викликає сумніву у колегії суддів і доведеність винності
ОСОБА_1 у порушенні правил адміністративного нагляду. На
підтвердження своїх висновків щодо обвинувачення засудженого в цій
частині суд обгрунтовано послався на постанову про встановлення
адміністративного нагляду щодо ОСОБА_1 акти перевірки особи, що
перебуває під адміністративним наглядом.
Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні
шахрайства також належним чином обгрунтований і не оспорюється
ОСОБА_1
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 190, ч.
2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та ст. 395 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді
були встановлені і досліджені всі обставини, з'ясування яких мало
істотне значення для правильного вирішення справи, допитані всі
особи, показання яких мають істотне значення для справи, тому
колегія суддів вважає, що доводи скарги засудженого ОСОБА_1 про
його непричетність до вчинення злочинів, однобічність та неповноту
судового слідства є безпідставними.
Покарання ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно
розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і
справедливий вирок, при перевірці вироку щодо ОСОБА_1 у
касаційному порядку не виявлено.
Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підстави для скасування або зміни вироку щодо засудженого
відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи
до розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.
384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
На підставі наведеного та керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
судді:
Пивовар В.Ф. Кузьменко О.Т. Кривенда О.В.