У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
головуючого
Лавренюка М.Ю.,
суддів
Канигіної Г.В., Жука В.Г.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.,
захисника
ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 01 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2006
року.
Цим вироком
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця м. Ніжина
Чернігівської області, мешканця м. Гадяча Полтавської області,
який працював IНФОРМАЦIЯ_2, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій
установі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого,
з позбавленням права займати посади, пов'язані з
організаційно-розпорядчими обов'язками строком на 3 роки.
За ч. 2 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 виправдано за
відсутністю в його діях складу злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 у доход держави 9210 грн. 67
коп.
ОСОБА_1 одержав хабара в особливо великих розмірах.
Його визнано винним та засуджено за злочини, вчинені ним за
таких обставин.
Працюючи IНФОРМАЦIЯ_2 Полтавської області, ОСОБА_1 з березня
2002 року по кінець квітня 2004 року одержав хабара в особливо
великих розмірах у формі такс, поборів на суму 9210 грн. 67 коп.:
- у середині березня 2002 року від ОСОБА_3 за
працевлаштування її дочки ОСОБА_4 100 доларів США, що склало на
той час еквівалент 532,2 грн. згідно курсу НБУ, пляшку коньяку та
коробку цукерок, а всього на суму 562 грн. 20 коп.;
- на початок травня 2003 року від ОСОБА_3 за переведення її
дочки ОСОБА_4 з посади акушерки Книшівської амбулаторії до
Гадяцької ЦРЛ 200 доларів США, що склало на той час еквівалент
1066,72 грн. згідно курсу НБУ, пляшку коньяку та коробку цукерок,
а всього на суму 1096 грн. 20 коп.;
- на початок червня 2003 року від ОСОБА_3 530 грн., пляшку
коньяку та коробку цукерок, а всього на суму 570 грн. за те, щоб
її дочки виплачувалася заробітна плата;
- у листопаді 2002 року від ОСОБА_5 за працевлаштування дочки
ОСОБА_6 200 доларів США, що склало на той час еквівалент 1066,08
грн. згідно курсу НБУ;
- 30 грудня 2002 року від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по 50 доларів
США, а всього 100 доларів США, що склало на той час еквівалент
533,24 грн. згідно курсу НБУ, за закріплення за ними нового
автомобіля;
- 26 березня 2003 року від ОСОБА_9 за вирішення питання по
переведенню її невістки ОСОБА_10 на постійну посаду і повну
ставку 100 доларів США, що склало на той час еквівалент 533,45
грн. згідно курсу НБУ;
- у липні 2003 року від ОСОБА_11 (на даний час прізвище
ОСОБА_11) 300 грн. за переведення її на іншу посаду з повною
ставкою;
- у кінці липня 2003 року від ОСОБА_12 за працевлаштування її
дочки ОСОБА_12 300 доларів США, що склало на той час еквівалент
1599,84 грн. згідно курсу НБУ;
- у липні 2003 року від ОСОБА_13 300 грн. за переведення її
на іншу посаду з повною ставкою;
- у середині 2003 року від ОСОБА_14 за надання йому 0,5
ставки посади анестезіолога 200 доларів США, що склало на той час
еквівалент 1066,34 грн. згідно курсу НБУ;
-у грудні 2003 року від ОСОБА_15 за працевлаштування 200
доларів США, що склало на той час еквівалент 1066,40 грн. згідно
курсу НБУ;
- у кінці квітня 2004 року від ОСОБА_16 за вирішення питання
по переведенню його дружини ОСОБА_10 на іншу посаду з повним
посадовим окладом 50 доларів США, що склало на той час еквівалент
516,40 грн. згідно курсу НБУ та 250 грн., а всього 516,40 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що
вирок суду в частині його засудження за ч. 3 ст. 368 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
постановлено на суперечливих і не послідовних
показаннях свідків, які його обмовили у зв'язку з неприязними
стосунками з ним. Суд незаконно відкинув як доказ його
невинуватості записи в книзі реєстрації особистого прийому, який
він здійснював, але незаконно взяв як доказ його винності
протоколи відтворення обстановки та обставин події за участю
свідків. Просить вирок суду в частині його засудження за ч. 3
ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
скасувати у зв'язку з
невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним
обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального
закону та неповнотою слідства.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2, яка
підтримала касаційну скаргу засудженого, думку прокурора про
законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали
справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Винність ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за викладених у вироку
обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у
передбаченому законом порядку, і належним чином оцінених судом.
Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснював, що свідки
ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 були у нього на особистому прийомі,
свідки ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_13 були на цьому прийомі
неодноразово, а свідок ОСОБА_9 була у нього на прийомі 26
березня 2003 року, як у лікаря.
Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11,
ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13 показали суду
про обставини дачі хабарів засудженому ОСОБА_1
Так, свідок ОСОБА_3 пояснювала, що в зв'язку з тим, що
ОСОБА_1 відмовляв її дочці ОСОБА_4 у працевлаштуванні після
закінчення медичного училища, вона в середині березня 2002 року за
містом проживання ОСОБА_1 дала йому 100 доларів США, пляшку
коньяку і коробку цукерок. Після цього дочка була прийнята на
роботу.
У 2003 році вона давала ОСОБА_1 200 доларів США, пляшку
коньяку і коробку цукерок за переведення дочки на роботу до
Гадяцької ЦРЛ, та 530 грн., пляшку коньяку і коробку цукерок за
те, щоб дочки виплачували заробітну платню.
Iз показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що з весни 2002 року
ОСОБА_1 відмовляв її дочки ОСОБА_6 у працевлаштуванні після
закінчення медичного училища. У листопаді 2002 року в службовому
кабінеті вона дала ОСОБА_1 200 доларів США, після чого ОСОБА_1 дав
указівку написати заяву про прийняття на роботу, і дочка була
прийнята на посаду акушерки.
Свідок ОСОБА_12 пояснювала, що за вирішення аналогічного
питання її дочки, вона в червні 2003 року дала ОСОБА_1 300 доларів
США. ОСОБА_1 запропонував їй особисто написати заяву від імені
дочки.
Iз показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що вона в грудні 2003
року за вирішення питання свого працевлаштування дала ОСОБА_1 200
доларів США.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 26 березня 2003 року з
метою вирішення питання переводу її невістки на постійну посаду
вона пішла на прийом до ОСОБА_1, як лікаря, під час якого
висловила вказане прохання й дала ОСОБА_1 100 доларів США.
Останній свої обіцянки не виконав.
Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_16, у кінці квітня
2004 року він в службовому кабінеті передав ОСОБА_1 50 доларів
США та 250 грн. і попросив перевести його дружину - ОСОБА_10 на
постійну посаду медичної сестри з повною ставкою. Через декілька
днів ОСОБА_1 виконав свою обіцянку.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_17 у суді, у кінці
червня 2003 року в службовому кабінеті вона передала ОСОБА_1 300
грн. у конверті за позитивне вирішення питання про надання її 0,5
ставки медичної сестри.
Згідно з показаннями свідка ОСОБА_13 вона таку ж суму дала
ОСОБА_1 за вирішення аналогічного прохання.
Iз свідчень ОСОБА_14 вбачається, що в серпні 2003 року він
дав ОСОБА_1 200 доларів США за надання йому роботи анестезіолога
за сумісництвом.
Свідок ОСОБА_8 суду показав, що він і ОСОБА_7 склалися по 50
доларів США і в кінці грудня 2002 року в службовому кабінеті
передали їх ОСОБА_1 за те, щоб він закріпив за ними новий
автомобіль.
Аналогічні показання давав свідок ОСОБА_7
Судом ретельно досліджено показання цих свідків і
обгрунтовано визнано їх достовірними, оскільки вони є послідовні,
узгоджуються з даними, що містяться в протоколах відтворення
обстановки та обставин події за їх участю, показаннями свідків
ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 ОСОБА_21, ОСОБА_22,
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_10, ОСОБА_12., ОСОБА_25, ОСОБА_26,
ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30
Показання свідків, яки давали хабарі ОСОБА_1,
підтверджуються і даними, що містяться в заявах ОСОБА_4, ОСОБА_6,
ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про прийом на роботу, заявах
ОСОБА_10, ОСОБА_17, ОСОБА_13 про переведення на іншу посаду,
наказах головного лікаря Гадяцької ЦРЛ ОСОБА_1 із вказаних
приводах щодо цих осіб, протоколі обшуку в службовому кабінеті
головного лікаря Гадяцької ЦРЛ.
Довід ОСОБА_1, що свідки обмовили його у зв'язку з
неприязними стосунками із ним, оскільки він, як посадова особа
притягував їх до дисциплінарної відповідальності, не грунтується
на матеріалах справи.
Як вбачається із довідки за підписом в.о. головного лікаря
Гадяцького району, свідкі, які за вироком суду давали хабарі
ОСОБА_1, до дисциплінарної відповідальності не притягувалися, лише
ОСОБА_7 було винесено догану 27.12.2000 року за прогули.
Підстав для обмови ОСОБА_1 свідками, показаннями яких
обгрунтовано вирок, з матеріалів справи не вбачається.
У судовому засіданні було досліджено записи в книзі
реєстрації особистого прийому, який здійснював ОСОБА_1, а також
було допитано ОСОБА_1, свідків за обставин вчинення цих записів, у
тому числі й свідка ОСОБА_31, яка показала, що суворої реєстрації
відвідувачів не велося. Дані, що містяться у вказаної книзі,
правильно оцінені судом в сукупності з іншими зібраними у справі
доказами.
Не є законними і посилання ОСОБА_1 на те, що дані, котрі
містяться у протоколах відтворення обстановки і обставин події, не
можуть бути доказами у справі.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
Закон
таких перешкод для проведення цієї слідчої дії не встановлює.
Що стосується посилань ОСОБА_1 на порушення
кримінально-процесуального закону під час досудового і судового
слідства, то при перевірці вказані доводи не знайшли свого
підтвердження.
Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у
справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх
сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов
обгрунтованого висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 в
одержанні хабара в особливо великих розмірах у формі такс,
поборів.
Його дії за ч. 3 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковано
правильно, тому що він вчинив продовжуваний злочин, який
складається з більш ніж двох тотожних діянь, об'єднаних єдиним
злочинним наміром, направленим на збагачення шляхом одержання
хабара в особливо великих розмірах, який у п'ятсот і більше разів
перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.
65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, з урахуванням ступеня тяжкості
вчинених злочинів. Судом враховані дані про особу винного та
обставини, що пом'якшують покарання, й призначено покарання з
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, яке є необхідним й
достатнім.
Колегія суддів, за оглядом на наведене, не вбачає підстав
для пом'якшення покарання.
Порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягли б
за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Полтавської області від 11 грудня 2006
року щодо нього - без зміни.
С У Д Д I :
Лавренюк М.Ю. Жук В.Г. Канигіна Г.В.