У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.,
суддів за участю прокурора
Кузьменко О.Т., Кривенди О.В., Опанасюка О.В.,
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 1 березня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6
квітня 2006 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на три роки
позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними
засобами.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
засудженого
звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим
строком тривалістю один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1: на користь потерпілої
ОСОБА_2 1681,48 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та
15000 гривень - моральної шкоди; ОСОБА_3 - 13332,82 гривень на
відшкодування матеріальної шкоди, 5000 гривень - моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня
2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31 січня 2006 року
вранці, керуючи автомобілем "Опель" р.н. НОМЕР_1, рухаючись по
автодорозі "Харків-Сімферополь" у м. Запоріжжі, порушив п.п. 12.1,
3.25 Правил дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху та
допустив зіткнення з автомобілем "ЗАЗ - 110206", р.н. НОМЕР_2, під
керуванням ОСОБА_3
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля "ЗАЗ -110206" ОСОБА_2
отримала тяжкі тілесні ушкодження, а водій цього автомобіля
ОСОБА_3 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про
скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий
розгляд, оскільки суд першої інстанції, на його думку, розглянув
справу з порушенням вимог ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який просив залишити скаргу без задоволення, а судові
рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
передбачено,
що обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх
дослідження визначається постановою судді чи ухвалою суду
Згідно з ч.3 ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
суд вправі, якщо
проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати
недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин
справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При
цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші
учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у
добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що
у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці
фактичні обставини та розмір цивільного позову у апеляційному
порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 299 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, якщо для
вирішення питання щодо обсягу доказів, які будуть досліджуватися,
необхідно допитати підсудного, суд вирішує його після допиту
підсудного.
Проте суд першої інстанції, розглядаючи справу щодо ОСОБА_1,
вказаних вимог закону не дотримався.
Як видно з протоколу судового засідання, суд мав визначитися
з порядком дослідження доказів у справі після допиту підсудного
(а.с. 175 зв.), проте після допиту ОСОБА_1 питання щодо обсягу
доказів, які мали досліджуватися, взагалі вирішено не було.
Не встановивши обсягу доказів, які будуть досліджуватися та
порядку їх дослідження, суд обмежився лише допитом підсудного та
дослідженням доказів, що характеризують його особу, залишивши поза
увагою інші докази в справі, в тому числі ті, які були подані на
підтвердження цивільних позовів.
Крім того, на порушення вимог ч.3 ст. 299 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, суд не роз'яснив ОСОБА_1, що він буде позбавлений
права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільних
позовів у апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляції ОСОБА_1 на
вирок місцевого суду щодо нього на допущені порушення
кримінально-процесуального закону уваги не звернув і залишив вирок
без зміни.
За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають
скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час
якого необхідно усунути вказані порушення та постановити судове
рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та
кримінально-процесуального законодавства.
Керуючись ст. 395, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду
України, -
у х в а л и л а :
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 6 квітня
2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28
серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на
новий судовий розгляд.
судді:
Пивовар В.Ф. Кузьменко О.Т. Кривенда О.В.