У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого- судді
     Паневіна В.О.,
     суддів
     Кліменко М.Р. і Школярова В.Ф.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  27  лютого  2007
року  кримінальну  справу  за  касаційною  скаргою   ОСОБА_1.   на
постанову Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області
від 25 червня 2005 року щодо ОСОБА_1.
     Зазначеною постановою  ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     раніше не судимого, -
     звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.367  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , а провадження у справі  закрито  на  підставі
ст. 1 п."г", ст.6 Закону України "Про амністію"  ( 2591-15 ) (2591-15)
           від
31.05.2005 року.
     ОСОБА_1. обвинувачувався у тому, що, працюючи IНФОРМАЦIЯ_2  і
будучи службовою особою, з 01.01.2003 року до  01.07.2003  року  в
порушення норм харчування вихованців інтернатних закладів  освіти,
списав поверх норми продукти харчування на загальну суму 6599 грн.
20 коп., чим заподіяв шкоду школі-інтернату.
     У апеляційному порядку справа не переглядалась.
     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1.  стверджує,  що   судом   при
звільненні його  від  кримінальної  відповідальності  та  закритті
кримінальної справи були порушені норми кримінально-процесуального
законодавства, відповідно до яких суду належало встановити, що він
як IНФОРМАЦIЯ_2 не був суб'єктом злочину, передбаченого ст.367  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , окрім того, досудовим  слідством  кримінальна
справа за цією статтею взагалі не порушувалася. Просить  скасувати
постанову суду, а провадження по справі закрити за  відсутністю  в
його діях складу злочину.
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши  матеріали  справи  і  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної  скарги
необхідно відмовити з наступних підстав.
     З матеріалів справи вбачається, що  на  ОСОБА_1.  наказом  по
школі-інтернату були покладені обов'язки  IНФОРМАЦIЯ_3,  згідно  з
якими він контролював роботу  харчоблоку,  відповідав  за  ведення
меню-розкладок, на підставі яких зі складу видавалися на харчоблок
продукти харчування, тобто,  будучи  службовою  особою,  виконував
адміністративно-господарські обов'язки.
     Виконання цих обов'язків ОСОБА_1.  не заперечував при допитах
під час досудового слідства.
     Тобто,  він  правильно  визнаний  службовою  особою,  яка   є
суб'єктом  злочину,  передбаченого  ч.1   ст.   367   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     За вимогами закону,  при  вирішенні  питання  про  звільнення
особи від кримінальної відповідальності суддя під час попереднього
розгляду справи повинен переконатися, що  діяння,  яке  поставлено
особі за  провину,  дійсно  мало  місце,  що  воно  містить  склад
злочину,  а  також,  що  умови   та   підстави    звільнення   від
кримінальної  відповідальності  особи,   яка   обвинувачується   у
вчиненні злочину, передбачені законодавством України.
     Усіх зазначених вимог при розгляді справи щодо ОСОБА_1. судом
було дотримано.
     Зокрема,  ОСОБА_1.  не  заперечував  винуватість  у  вчиненні
злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , що було
підтверджено також  наявними у справі доказами.
     З  урахуванням  того,  що  покарання  за  вказаним  злочином,
передбачене  у  санкції  кримінального  закону,  не  пов'язане   з
позбавленням волі, та на день набрання  чинності  Законом  України
"Про амністію"  ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31.05.2005  року  ОСОБА_1.  досяг
55-річного віку, тобто був суб'єктом амністії, і подав  заяву  про
застосування   щодо   нього   Закону   України   "Про    амністію"
 ( 2591-15 ) (2591-15)
          від 31.05.2005 року,  суд  законно  та  обгрунтовано
прийняв  рішення  про   звільнення   ОСОБА_1.   від   кримінальної
відповідальності за актом амністії на підставі ст. 6, ст. 1 п. "г"
і закрив провадження у справі.
     Те, що кримінальна справа була порушена  за  фактом  списання
поверх встановлених норм продуктів харчування  посадовими  особами
Мурованокуриловецької   школи-інтернату   за   ознаками   злочину,
передбаченого  ч.2  ст.364  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  не  щодо
ОСОБА_1. за ч.1 ст.367 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , якому  в подальшому
було  пред'явлено  обвинувачення  за  ч.1  ст.  367   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , не є підставою для скасування  судового  рішення  про
звільнення особи від кримінальної відповідальності і закриття щодо
неї кримінальної справи
     Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для
призначення справи до  розгляду  в  суді  касаційної  інстанції  з
повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
    Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                            ухвалила:
     відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги.
 
                              Судді:
            Паневін В.О.  Кліменко М.Р.  Школяров В.Ф.