У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                     Верховного Суду України
                            у складі:
 
     головуючого-судді
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Глоса Л.Ф. і Кармазіна Ю.М.,
     за участю прокурора  Морозової С.Ю.
     розглянула у судовому засіданні у м.  Києві  27  лютого  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  захисника  ОСОБА_1.
на вирок Чернігівського районного суду Запорізької області від  12
травня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду  Запорізької  області
від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_2.
     Вироком суду
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця та жителя  смт.  Чернігівка  Чернігівського  району
Запорізької області,
     раніше не судимого,
     засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
 
     ОСОБА_3,
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     уродженця та жителя  смт.  Чернігівка  Чернігівського  району
Запорізької області,
     раніше  судимого  28.05.2004  року  Мелітопольським  районним
судом за ч. 1 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки позбавлення
волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
     засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі;
 
     ОСОБА_4,
     IНФОРМАЦIЯ_3 народження,
     уродженця та жителя АДРЕСА_1 Запорізької області,
     раніше не судимого,
     засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі.
     Постановлено стягнути  в  солідарному  порядку  із  ОСОБА_2.,
ОСОБА_3.  на  користь  потерпілого   ОСОБА_5.   на   відшкодування
матеріальної шкоди 1 837 грн. та моральної - 7 000 грн.
     Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області  від  19  липня
2006 року  вирок  щодо  ОСОБА_4.  та  ОСОБА_3.  змінено.  ОСОБА_3.
пом'якшено покарання до 1 року 6 місяців, ОСОБА_4. на підставі ст.
75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнено  від  відбування  покарання  з
випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Вирок  щодо  ОСОБА_2.
залишено без зміни.
     Як визнав суд, 21 жовтня  2003  року  близько  23  години  30
хвилин  ОСОБА_2,  ОСОБА_3.  та  ОСОБА_4.,  перебуваючи   у   стані
алкогольного сп'яніння, на літньому майданчику кафе-бару  "Нетков"
по вулиці Леніна, 422  у  смт.  Чернігівка  Чернігівського  району
Запорізької області, умисно  вчинили  за  попередньою  змовою  між
собою хуліганські дії.  Грубо  порушуючи  громадський  порядок,  з
мотивів  явної  неповаги  до  суспільства,   що   супроводжувалося
особливою зухвалістю, затіяли з відвідувачами кафе-бару бійку. Під
час бійки ОСОБА_4., ОСОБА_2 та ОСОБА_3.  завдали  удари  руками  й
ногами по голові та різним частинам  тіла  ОСОБА_5  і  ОСОБА_6,  а
ОСОБА_7, який намагався  припинити  неправомірні  дії  засуджених,
ОСОБА_2 наніс удар кулаком в обличчя. Внаслідок  чого  ОСОБА_5  та
ОСОБА_7 були заподіяні легкі тілесні  ушкодження  з  короткочасний
розладом здоров'я, а ОСОБА_6 - легкі тілесні ушкодження.
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1.  в  інтересах  ОСОБА_2.
звертає увагу на те, що судом при  постановленні  вироку  належним
чином не враховані характер та ступінь тяжкості вчиненого  злочину
та  дані  про  особу  засудженого.  Просить  судові  рішення  щодо
ОСОБА_2. змінити, урахувати усі пом'якшуючі покарання обставини та
застосувати ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Заслухавши доповідача, пояснення  прокурора  Морозової  С.Ю.,
яка просила касаційну скаргу  задовольнити  частково,  перевіривши
матеріали справи,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
     Висновки  суду  щодо  доведеності  винуватості   ОСОБА_2.   у
вчиненні   злочину,   за   який   його   засуджено,   підтверджені
дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд  дав  належну
оцінку, є обгрунтованими і у касаційній скарзі не оспорюються.
     Що стосується доводів про  пом'якшення  призначеного  ОСОБА_2
покарання, то вони,  на  думку  колегії  суддів,  заслуговують  на
увагу.
     При призначенні ОСОБА_2 покарання  суд  першої  інстанції,  з
висновками якого погодився і апеляційний суд,  не  в  повній  мірі
врахував обставини, за яких був вчинений злочин, роль  кожного  із
засуджених, те, що від злочинних дій тяжких наслідків не  настало,
молодий вік ОСОБА_2.,  його  позитивну  характеристику  за  місцем
проживання, перше притягнення  до  кримінальної  відповідальності,
думку потерпілого ОСОБА_7.
     З  урахуванням  усіх  цих  обставин,  колегія  суддів  вважає
можливим пом'якшити засудженому покарання.
     Виходячи з наведеного та керуючись  ст.  ст.  395,  396   КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                            ухвалила:
     касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити частково.
     Вирок Чернігівського районного суду Запорізької  області  від
12 травня  2006  року  та  ухвалу  Апеляційного  суду  Запорізької
області від 10 липня 2006 року щодо  ОСОБА_2  змінити,  пом'якшити
йому покарання за ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  1  року
позбавлення волі.
     У решті судові рішення щодо ОСОБА_2. залишити без зміни.
 
                              Судді:
     Присяжнюк Т.I.  Кармазін Ю.М.  Глос Л.Ф.