У х в а л а
 
                          Iменем України
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Федченка О.С.,
     суддів
     Філатова В.М., Пошви Б.М.,
     за участю прокурора
     Кравченко Є.С.
 
     розглянула у судовому засіданні в м.  Києві  27  лютого  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Запорізької області на судові рішення щодо ОСОБА_1.
     За вироком Вільнянського районного суду  Запорізької  області
від 18 серпня 2005 року ОСОБА_1, 1982 року народження,  громадянин
України, раніше судимий:
     05.12.2002 року  за  ст.ст.  185  ч.3,  194  ч.2  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          до  4  років  позбавлення  волі  з  випробуванням  та
іспитовим строком на 3 роки,
     засуджений: за ст. 185 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до 3  років
позбавлення волі; за ст. 296 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до 2 років
позбавлення волі.
     На підставі ст. 70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  за  сукупністю
злочинів, суд визначив ОСОБА_1. покарання у виді позбавлення  волі
на 3 роки.
     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , шляхом  часткового
приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, суд
призначив ОСОБА_1. остаточне покарання у виді позбавлення волі  на
3 роки 6 місяців.
     За цим вироком також засуджено ОСОБА_2, стосовно якого скарги
та подання не надходили.
     Ухвалою апеляційного суду Запорізької області  від  30  січня
2006 року зазначений вирок залишено без змін.
     ОСОБА_1. визнано винуватим у вчиненні злочинів  за  наступних
обставин.
     02 червня 2002 року, приблизно о 06 годині, з напіввагону, що
знаходився  на  4-й  колії  станції   Вільнянськ   Придніпровської
залізниці,  він   вчинив   таємну   крадіжку   майна   ВАТ   завод
"Дніпроспецсталь" на загальну вартість 408 грн.
     08 червня 2002 року, приблизно о 18 годині, з напіввагону, що
знаходився на тій  же  колії  станції  Вільнянськ  Придніпровської
залізниці,  він   вчинив   таємну   крадіжку   майна   ВАТ   завод
"Дніпроспецсталь" на загальну вартість 476 грн.
     15 вересня 2002 року, приблизно о 12 годині,  з  напіввагону,
що знаходився на  1-й  колії  станції  Вільнянськ  Придніпровської
залізниці,  він   вчинив   таємну   крадіжку   майна   ВАТ   завод
"Дніпроспецсталь" на загальну вартість 468 грн.
     05 жовтня 2002 року, приблизно о 07 годині, з напіввагону, що
знаходився  на  4-й  колії  станції   Вільнянськ   Придніпровської
залізниці,  він  вчинив  таємну  крадіжку  майна  ВАТ  Запорізький
металургійний комбінат "Запорізьсталь" на  загальну  вартість  629
грн.
     06 жовтня 2002 року, приблизно об 11 годині,  з  напіввагону,
що знаходився на  2-й  колії  станції  Вільнянськ  Придніпровської
залізниці,  він   вчинив   таємну   крадіжку   майна   ВАТ   завод
"Дніпроспецсталь" на загальну вартість 592 грн.
     23 березня 2003 року, приблизно о 07 годині,  з  напіввагону,
що знаходився на тій же колії станції  Вільнянськ  Придніпровської
залізниці, він вчинив крадіжку майна ВАТ Запорізький металургійний
комбінат "Запорізьсталь" на загальну вартість 817 грн.
     28 березня  2003  року,  приблизно  об  11  годині,  там  же,
засуджений  вчинив   таємну   крадіжку   майна   ВАТ   Запорізький
металургійний комбінат "Запорізьсталь" на  загальну  вартість  230
грн. Після чого був затриманий працівниками воєнізованої охорони.
     Крім того, 04 грудня 2003 року, приблизно о 23 год.  30  хв.,
біля  кафе  "Стрілка",  розташованого  по  вул.  Бочарова   в   м.
Вільнянську Запорізької області, перебуваючи у стані  алкогольного
сп'яніння, з хуліганських  мотивів,  грубо  порушуючи  громадський
порядок,   з   мотивів   явної   неповаги   до   суспільства,   що
супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_1. разом  з  ОСОБА_2.
безпричинно побили потерпілого ОСОБА_3., спричинивши йому фізичний
біль.
     У касаційному поданні прокурор просить скасувати постановлені
щодо ОСОБА_1. судові рішення, а справу направити на новий  судовий
розгляд, посилаючись  на  неправильне  застосування  судом  першої
інстанції ст.ст.  70,  71  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  також  на
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину  та  особі
засудженого через м'якість.
     Заслухавши доповідь судді, думку  прокурора,  який  підтримав
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши  викладені  у
поданні доводи, колегія суддів  вважає,  що  це  подання  підлягає
задоволенню виходячи із наступного.
     Як видно із змісту вироку, епізоди від 02 та 08  червня  2002
року, 15 вересня 2002 року, 05 та 06 жовтня 2002  року  засуджений
ОСОБА_1. вчинив до постановлення попереднього вироку Вільнянського
районного суду Запорізької області від 05 грудня 2002  року,  яким
його засуджено до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком  на
3 роки.
     Згідно ч.4 ст. 70 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          у  випадку,  якщо
після  постановлення  вироку  в  справі   буде   встановлено,   що
засуджений  винен  ще  і  в  іншому  злочині,  вчиненому  ним   до
постановлення  попереднього  вироку,  тоді   в   строк   покарання
остаточно  призначеного  за  сукупністю  злочинів,   зараховується
покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
     Таким чином, за указані  епізоди  суд  першої  інстанції,  за
сукупністю злочинів, повинен  був  призначити  ОСОБА_1.  остаточне
покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Крім того, відповідно до  положень  ч.4  ст.  71  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  остаточне  покарання,   призначене   за   сукупністю
вироків, має бути більшим від  покарання,  призначеного  за  новий
злочин, а також від невідбутої  частини  покарання  за  попереднім
вироком.
     Указані вимоги закону  залишились  поза  увагою  суду  першої
інстанції  при  призначенні  ОСОБА_1.  остаточного  покарання   за
сукупністю вироків,  оскільки  за  сукупністю  вироків  йому  було
призначено покарання - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
     За таких обставин, колегія суддів  вважає,  що  судом  першої
інстанції було  неправильно  застосовано  кримінальний  закон,  що
призвело до призначення  засудженому  м'якого  покарання,  а  тому
постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення необхідно  скасувати,  а
справу - направити на новий судовий розгляд.
     Під  час  цього  розгляду,  у  разі  доведеності  винуватості
ОСОБА_1.  у  вчиненні  злочинів,  суду   слід   вирішити   питання
призначення йому покарання  з  дотриманням  відповідних  вимог  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                         у х в а л и л а:
     касаційне подання першого  заступника  прокурора  Запорізької
області задовольнити.
     Вирок Вільнянського районного суду Запорізької області від 18
серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду  Запорізької  області
від 30 січня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу  направити
на новий судовий розгляд у той же районний суд.
                              Судді:
     Філатов В.М.  Пошва Б.М.  Федченко О.С.