У х в а л а

                          Iменем України

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого

     Федченка О.С.,

     суддів

     Філатова В.М., Пошви Б.М.

     за участю прокурора

     Колесніченка О.В.

     розглянула у судовому засіданні в м.  Києві  27  лютого  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Запорізької області на вирок суду щодо ОСОБА_1.

     За вироком Оріховського районного  суду  Запорізької  області
від 11 травня 2005 року ОСОБА_1, 1981 року народження,  громадянин
України, раніше судимий:

     11.05.1999 року за ст. 140 ч.3 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  2
років 6 місяців позбавлення волі;

     21.08.2003 року за ст. 185 ч.3 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  1
року 6 місяців позбавлення волі,

     засуджений за ст. 395 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  6  місяців
арешту.

     На підставі ст. 75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          суд  постановив
звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням  та  з
встановленням іспитового строку на 1 рік.

     В апеляційному порядку справа не розглядалась.

     Вироком  суду  ОСОБА_1.  визнано   винуватим   у   тому,   що
звільнившись 23 грудня 2004 року із місць позбавлення волі, він не
став на  облік  в  Оріховському  РВ  УМВС  України  в  Запорізькій
області. З метою ухилення від  встановленого  йому  за  постановою
Оріховського  районного  суду   від   11   листопада   2004   року
адміністративного  нагляду,  засуджений  самовільно  покинув  своє
місце проживання.

     У  касаційному  поданні  прокурор  просить  вирок  суду  щодо
ОСОБА_1. скасувати  з  мотивів  неправильного  застосування  судом
першої інстанції положень ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Заслухавши доповідь судді, думку  прокурора,  який  підтримав
подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши  викладені  у
поданні доводи, колегія суддів вважає,  що  це  касаційне  подання
підлягає задоволенню виходячи із наступного.

     Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнення від відбування  покарання  з  випробуванням
можливе у разі призначення засудженому покарання у виді  виправних
робіт, службового  обмеження  для  військовослужбовців,  обмеження
волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

     Однак,  дана  обставина  не  була  врахована   судом   першої
інстанції при постановленні вироку, внаслідок  чого  суд  допустив
неправильне застосування кримінального закону і, обравши  ОСОБА_1.
покарання у  виді  арешту  на  6  місяців,  безпідставно  звільнив
засудженого  від  відбування  покарання  з  випробуванням   та   з
встановленням іспитового строку.

     У зв'язку  з  цим,  колегія  суддів  вважає,  що  вирок  суду
підлягає  скасуванню  із  направленням  справи  на  новий  судовий
розгляд. Під час цього розгляду, у разі доведеності вини  ОСОБА_1.
у вчиненні злочину, суду необхідно  вирішити  питання  призначення
йому  покарання  з  дотриманням  відповідних  вимог   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .

     Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

                         у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника  прокурора  Запорізької  області
задовольнити.

     Вирок Оріховського районного суду Запорізької області від  11
травня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на
новий судовий розгляд у той же районний суд.

                              Судді:

     Філатов В.М.  Пошва Б.М.  Федченко О.С.