У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Федченка О.С.,
     суддів
     Філатова В.М., Пошви Б.М.
     за участю прокурора
     Матюшевої О.В.
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  27  лютого  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Донецької області на вирок  Авдіївського  міського  суду
від 05.05.2006 р., яким
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянин України, раніше несудимий
     засуджений за ст. 296 ч.1 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  1  рік
обмеження волі;
     за ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  1  рік  позбавлення
волі;
     за ст. 309 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2  роки  позбавлення
волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у вигляді 3  років
позбавлення волі.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1  звільнений
від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком на  2
роки.
     Відповідно до ст.  76  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           на  ОСОБА_1
покладено  обов'язки  повідомляти  органи   кримінально-виконавчої
системи  про  зміну  місця  проживання,  роботи  та  навчання   та
періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
     В апеляційній інстанції справа не переглядалася.
     За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за  те,
що  21.02.2006  р.  приблизно  о  18  год.,  перебуваючи  у  стані
алкогольного сп'яніння біля  входу  до  магазину  "Мілашка"  у  м.
Авдіївка, Донецької області, вчинив хуліганські дії, висловлюючись
нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та в  ході  бійки
спричинив  останньому  фізичний  біль.  Потім,  ОСОБА_1,  розбивши
головою скло на  вхідній  двері  та,  не  реагуючи  на  зауваження
сторонніх громадян, безпричинно повалив на землю  ОСОБА_4.,  якому
наніс декілька ударів по тулубу.
     Крім цього, ОСОБА_1 наприкінці вересня 2005  р.  в  лісосмузі
біля водойму "Красненький" м. Авдіївки, Донецької  області  зірвав
дикоростучу коноплю, яку подрібнив та приніс до місця  мешкання  у
АДРЕСА_1, де зберігав для особистого вживання без мети збуту.
     21.02.2006 р. о   16  год.   ОСОБА_1   у   другому   під'їзді 
АДРЕСА_1знайшов наркотичний засіб -5, 11 г каннабісу, який  був  у
нього  виявлений  та  вилучений  працівниками  міліції   під   час
затримання після вчинення хуліганський дій.
     У касаційному поданні заступник прокурора  Донецької  області
порушує питання  про  зміну  постановленого  по  справі  вироку  -
виключення ст. 309 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        , оскільки,  на  його
думку, кваліфікація за цією статтею є зайвою.
     Заслухавши доповідача, прокурора,  яка  підтримувала  подання
частково, розглянувши матеріли справи, колегія суддів  вважає,  що
воно підлягає до задоволення.
     Висновки суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочину за який його засуджено та правильності  кваліфікації  його
дій суд зробив на підставі доказів досліджених  та  перевірених  в
судовому засіданні, що не оспорюється у поданні.
     Проте вирок підлягає  зміні  через  неправильне  застосування
судом кримінального закону.
     За змістом ч. 1 ст. 32  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          повторністю
злочинів   визнається   вчинення   двох   або   більше   злочинів,
передбачених тією самою  статтею  або  частиною  статті  Особливої
частини Кримінального Кодексу України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Як вбачається із матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 двічі
7 січня 2006 року  і  21  лютого  2006  року  незаконно  придбавши
зберігав для особистого вживання без мети збуту наркотичні засоби.
     Його  дії  за  даних  обставин  визначаються  повторними   та
підлягають  кваліфікації  лише  за  ч.  2  ст.  309   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        
     Оскільки суд помилково кваліфікував дії ОСОБА_1 по епізоду  7
січня 2006 року ще і за ч. 1 ст. 309 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  то
вирок підлягає зміні, а  кваліфікація  дій  засудженого  за  даною
нормою закону виключенню як зайвою.
     Керуючись ст. ст.  394-396 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
                        у х в а л и л а :
     Касаційне  подання  заступника  прокурора  Донецької  області
задовольнити.
     Вирок Авдієвського міського  суду  Донецької  області  від  5
травня   2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
     Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 296 та ч. 2 ст. 309 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Виключити із вироку посилання суду на засудження  ОСОБА_1  за
ч.1 ст. 309 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст.  296  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
один рік обмеження волі, за ч. 2 ст. 309  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        
два  роки  позбавлення  волі.  На  підставі  ст.  70  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
          шляхом  поглинення  менш  суворого  покарання   більш
суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання два роки позбавлення
волі.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  звільнити
від відбування покарання з випробуванням і іспитовим  строком  два
роки.
     В решті вирок щодо ОСОБА_1залишити без змін.
                             Судді :
             Федченко О.С.  Філатов В.М.  Пошва Б.М.