У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі :
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Селівона О.Ф., Кривенди О.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2007
року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням
заступника прокурора Рівненської області на судові рішення у даній
справі.
Вироком Демидівського районного суду Рівненської області від
23 грудня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1,
несудимий,
виправданий за ч.2 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за
відсутністю в його діях складу злочину.
Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому,
що він, працюючи головою СФГ "IНФОРМАЦIЯ_2" у IНФОРМАЦIЯ_1,
являючись службовою особою, зловживаючи своїм службовим
становищем, в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове
становище всупереч інтересам служби протягом 2001-2003 років, в
порушення п.11.21 ст.11 Закону України"Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та п.8 "Порядку нарахування, виплати та
використання коштів, спрямованих для виплати дотацій
сільськогосподарським товариствам за продані ними переробним
підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", не спрямував грошові
кошти дотацій за здане переробним підприємствам м'ясо у сумі 7 911
грн. 98 коп. за цільовим призначенням, а використав для сплати
фіксованого та прибуткового податків.
В результаті дій голови СФГ "IНФОРМАЦIЯ_2" ОСОБА_1 державі
заподіяно тяжкі наслідки у вигляді нецільового використання
дотацій на загальну суму 7 911 грн. 98 коп.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 лютого
2006 року вказаний вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування
судових рішень та направлення справи на додаткове розслідування,
покликаючись на те, що у справі зібрано достатньо доказів, що
підтверджують винність ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого
ч.2 ст.364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Вказує також на істотні
порушення місцевим судом кримінально-процесуального законодавства,
що призвело до необгрунтованого виправдання ОСОБА_1 за
пред'явленим органом досудового слідства обвинуваченням.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
у задоволенні подання слід відмовити.
Викладені в поданні прокурора доводи про необгрунтованість
виправдання місцевим судом ОСОБА_1 за ч.2 ст.364 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Як вбачається із матеріалів справи, висновки місцевого суду
про визнання ОСОБА_1 виправданим у пред'явленому йому
обвинуваченні у використанні службового становища всупереч
інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним
законом інтересам держави (нецільове використання дотацій),
відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з
урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути
взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події, та
грунтуються на зібраних у справі доказах.
Такими доказами є, зокрема, показання свідка ОСОБА_2, яка як
працівник КРУ проводила перевірку СФГ "IНФОРМАЦIЯ_2", про те, що
усі кошти, що надійшли на дотаційний рахунок господарства були
використанні за призначення, а частина дотаційних коштів, що
надійшли з невідомих причин на основний рахунок використана не за
призначенням; незмінні та послідовні показання ОСОБА_1 та свідка
ОСОБА_3; показання начальника КРУ в Демидівському районі Курбана
О.В. про те, що за результатами перевірки СФГ "IНФОРМАЦIЯ_2"
будь-які нарахування або повернення неправильно використаних
коштів не проводилась за відсутністю для цього підстав.
Давши належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам
в їх сукупності та взаємозв'язку, місцевий суд обгрунтовано дійшов
висновку про те, що у справі відсутні докази, які б з
переконливістю підтверджували пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення у
використанні службового становища всупереч інтересам служби, що
спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави
і, оскільки вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів,
обгрунтовано визнав його невинним за вказаним обвинуваченням.
Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці
доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо
невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, місцевим судом не допущено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення є
законними та обгрунтованими і не вбачає підстав для їх скасування,
про що йдеться в касаційному поданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів,
у х в а л и л а :
У задоволенні касаційного подання заступника прокурора
Рівненської області на вирок Демидівського районного суду
Рівненської області від 23 грудня 2005 року та ухвалу Апеляційного
суду Рівненської області від 21 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1
відмовити.
С у д д і :
Пивовар В.Ф. Кривенда О.В. Селівон О.Ф.