У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Редьки А.I.
суддів
Жука В.Г., Заголдного В.В.
за участю прокурора
Брянцева В.Л.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві, 22 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня
2006 року яким засуджений
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженець м. Ужгорода
Закарпатської області,
раніше судимий 10 квітня 2000 року
Воловецьким районним судом
Закарпатської області
за ст. ст. 81 ч. 3, 142 ч. 3, 42 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
1960
року
на 7 років позбавлення волі,
звільнений умовно-достроково Софіївським
районним судом Дніпропетровської області
30 травня 2005 року на невідбутий
строк 1 рік 7 місяців 19 днів,
- за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до
довічного позбавлення волі;
- за ст. 194 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі;
- за ст. 125 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
- 1 рік виправних
робіт.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів ОСОБА_1 визначено довічне позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді довічного
позбавлення волі.
За ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 та 156 ч. 2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 виправдано.
ОСОБА_1 засуджено за умисне вбивство ОСОБА_2 та
ОСОБА_3способом небезпечним для життя багатьох осіб, шляхом
підпалу помешкання, де проживало багато людей та умисне знищення
при цьому чужого майна, а також за умисне спричинення легких
тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4
Злочини вчинені за таких обставин. 19 травня 2006 р.,
приблизно о 1-2 годині ночі, ОСОБА_1 на грунті особистих
неприязних стосунків, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,
з метою умисного вбивства, заблокувавши двері бараку - помешкання,
по АДРЕСА_1, де проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_2, підпалив ці двері.
При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що діє способом, небезпечним для
життя багатьох осіб.
Внаслідок пожежі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 померли від гострого
отруєння окисом вуглецю, а сім бараків, де проживало сім сімей
були знищені.
18 травня 2006 року о 14-15 годині ОСОБА_1 на дворі, біля
помешкання по АДРЕСА_1, під час конфлікту з неповнолітньою ОСОБА_4
умисно наніс їй удар рукою по обличчю, заподіявши легкі тілесні
ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок
скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Посилається на те, що його вина у вбивстві двох осіб та у підпалі
помешкання не доведена. Зазначає, що під час досудового і судового
слідства були порушені норми кримінально-процесуального
законодавства, а призначене йому покарання є надто суворим.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про зміну вироку
з пом'якшенням засудженому покарання за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 15 років позбавлення волі та на підставі
ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначити 16 років 7 місяців
позбавлення волі, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної
скарги та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за
зазначених у вироку обставин, обгрунтовані об'єктивними доказами,
які всебічно і повно перевірені судом з дотриманням вимог
кримінально-процесуального законодавства.
Як убачається з показань ОСОБА_1 під час досудового слідства,
у присутності захисника, він, заблокувавши вхідні двері у
помешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підпалив запальничкою газету,
внаслідок чого сталася пожежа і було знищено житло, де проживало
багато циган.
Під час відтворення обстановки та обставин події, також у
присутності захисника, ОСОБА_1 добровільно розповів та детально
показав коли, де і яким чином вчинив підпал, зазначив причину
вчинення підпалу бараку - вбивство потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3
З показань потерпілої ОСОБА_4 під час досудового та судового
слідства вбачається, що 18.05.2006 р. ОСОБА_1 умисно вдарив її
рукою в обличчя, розбивши губу. За неї заступився ОСОБА_2 Вона
чула, як ОСОБА_1 погрожував підпалити приміщення у разі його
незвільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Після пожежі ОСОБА_1 добровільно
розповів працівникам міліції про вчинення ним підпалу.
Потерпілий ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 також підтвердили про
те, що ОСОБА_1 добровільно розповів працівникам міліції про
вчинення ним підпалу, показав яким чином заблокував двері
приміщення, де жили ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до висновку спеціаліста по дослідженню пожежі
споруда дерев'яного типу "барак" за адресою АДРЕСА_1 повністю
знищена разом із речами домашнього вжитку. Горіння виникло
внаслідок дії стороннього джерела запалювання. (т. 1 а.с. 27-28).
З даних висновків судово-медичних експертиз вбачається, що
причинами смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є інтоксикація, яка сталася
внаслідок гострого отруєння окисом вуглецю. (т. 5 а.с. 55, 57,
59).
Як убачається з висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4
були спричинені легкі тілесні ушкодження (т. 5 а.с. 61-63).
Враховуючи вищенаведені докази, колегія суддів вважає, що
винуватість засудженого в умисному вбивстві двох осіб, вчинених
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, в умисному знищенні
чужого майна шляхом підпалу та в умисному спричиненні легких
тілесних ушкоджень є доведеною і спростовують доводи ОСОБА_1 в
необгрунтованому його засудженні.
Посилання ОСОБА_1 про застосування щодо нього недозволених
методів слідства є безпідставними, оскільки спростовуються
матеріалами перевірки його заяви про вчинення щодо нього злочину
працівниками міліції.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи
ОСОБА_1 на момент вчинення злочину психічними захворюваннями не
страждав і не страждає ними на даний час. Зазначений висновок
експертизи всебічний, повний та науково обгрунтований і сумніву у
колегії суддів не викликає. Тому доводи засудженого у скарзі щодо
необхідності призначення додаткової судово-психіатричної
експертизи не заслуговують уваги.
Безпідставним також є посилання у скарзі засудженого про
порушення норм кримінально-процесуального законодавства, яке
полягає у відмові фіксування судового процесу технічними засобами.
Як убачається з протоколу судового засідання ОСОБА_1 та його
захисник перед початком розгляду справи відмовилися від фіксації
технічними засобами судового процесу, про що заявили клопотання
яке і було задоволено. У подальшому подібних клопотань не
надходило.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5 194 ч. 2,
125 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
судом кваліфіковано правильно.
Що ж до призначення покарання засудженому за ст. 115 ч. 2
п.п. 1, 5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
у виді довічного позбавлення
волі, то колегія суддів вважає його необгрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
довічне
позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких
злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених
цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати
позбавлення волі на певний строк.
Суд у мотивувальній частині вироку зазначив, що ОСОБА_1 слід
призначити покарання, пов'язане з позбавленням волі, але в
резолютивній частині вироку за злочин, передбачений ст. 115 ч. 2
п.п. 1, 5 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
призначив довічне позбавлення
волі, не мотивувавши це покарання належним чином.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 є
інвалідом другої групи, його явку з повинною, колегія суддів
вважає за можливе призначити йому покарання на максимальний строк
позбавлення волі за злочин, передбачений ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 11 грудня
2006 року щодо ОСОБА_1змінити.
Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
до 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1 за
сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п.п. 1, 5, 194
ч. 2, 125 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
визначити покарання 15
(п'ятнадцять) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
вироків ОСОБА_1 остаточно визначити покарання 16 (шістнадцять)
років 6 місяців позбавлення волі.
У решті вирок стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни.
Судді:
А.I. Редька В.Г. Жук В.В. Заголдний