У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду
України в складі :
Пилипчука П.П. - головуючого, Волкова О.Ф., Пінчука М.Г.,
за участю прокурора Ковтуна О.А., особи, кримінальну справу
стосовно якої закрито, - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката
ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні касаційне подання
військового прокурора Хмельницького гарнізону на ухвалу
військового місцевого суду Західного регіону від 30 травня 2006
року в кримінальній справі стосовно військовослужбовця ЦПОСI та
КНП
підполковника ОСОБА_1, який народився IНФОРМАЦIЯ_1,
українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, на
військовій службі на офіцерських посадах з вересня 1988 року,
в с т а н о в и л а :
Постановою військового місцевого суду Хмельницького гарнізону
від 11 квітня 2006 року ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від кримінальної відповідальності за
обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а кримінальну справу стосовно нього закрито
внаслідок зміни обстановки на підставі ч. 3 ст. 7 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Ухвалою військового апеляційного суду Західного регіону від
30 травня 2006 року постанову суду першої інстанції змінено, з її
тексту виключено вказівку щодо звільнення ОСОБА_1 від кримінальної
відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, та закриття
кримінальної справи на підставі ч. 3 ст. 7 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
. Апеляційним судом ухвалено закрити кримінальну справу
стосовно ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 11 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
п. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
- за відсутністю в його діянні
складу злочину.
В касаційному поданні військовий прокурор Хмельницького
гарнізону, посилаючись на істотне порушення апеляційним судом
кримінально-процесуального закону, неправильне застосування
кримінального закону, просить постановлену по справі ухвалу суду
апеляційної інстанції скасувати, а кримінальну справу стосовно
ОСОБА_1 направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Волкова
О.Ф., пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які
просили залишити ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, та
думку прокурора, який обгрунтовував необхідність скасування ухвали
апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний
розгляд, перевіривши доводи касаційного подання та матеріали
справи, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду
України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення
касаційного подання.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у
квітні 2005 року начальник групи енергетичного забезпечення Центру
прийому та обробки спеціальної інформації та контролю
навігаційного поля ОСОБА_1 склав завідомо неправдивий службовий
документ - акт прийому-передачі основних технічних засобів, про
нібито здійснення 24 грудня 2002 року передачі державному
підприємству "Сітек" компанії "АЙ-БI-ЕМ Текнікал Iнтерченж"
дизель-генератора 7Д100М заводський НОМЕР_2 (інвентарний
НОМЕР_1). Зазначений генератор був проданий названому підприємству
Центром прийому та обробки спеціальної інформації та контролю
навігаційного поля через Дунаєвецьку універсальну товарну біржу
"Поділля-центр" та вивезений покупцем з території центру в жовтні
2003 року без оформлення відповідного акту про передачу. Висновок
місцевого суду про те, що зазначені дії ОСОБА_1 містять ознаки
службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, апеляційним судом визнано обгрунтованим.
Змінюючи постанову суду першої інстанції про закриття
кримінальної справи і звільнення ОСОБА_1 від кримінальної
відповідальності, суд апеляційної інстанції вказав на те, що по
справі не встановлено факту підриву внаслідок дій ОСОБА_1
авторитету військової служби чи військового командування, який
можна було б розцінити як істотну шкоду немайнового характеру.
Оскільки дії ОСОБА_1, що мають ознаки злочину, передбаченого ч. 1
ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не призвели до настання
яких-небудь негативних наслідків, апеляційний суд дійшов висновку,
що вони не є злочинними внаслідок своєї малозначності.
Ухвала апеляційного суду є законною і обгрунтованою, такою,
що постановлена з дотриманням вимог кримінального закону та у
повній відповідності до положень ст. 6, 367, 373, 376 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
. Iстотного порушення кримінально-процесуального закону
при розгляді даної справи судом касаційної інстанції не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів Військової судової
колегії Верховного Суду України вважає за необхідне касаційне
подання військового прокурора Хмельницького гарнізону залишити без
задоволення, а ухвалу військового апеляційного суду Західного
регіону залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 394, 395, 396КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
,
колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційне подання військового прокурора Хмельницького
гарнізону залишити без задоволення.
Ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону від 30
травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
П.П. Пилипчук О.Ф. Волков М.Г. Пінчук