У х в а л а

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     Колегія суддів  судової  палати  Верховного  Суду  України  у
кримінальних справах у складі:

     Головуючого

     Верещак В.М.,

     суддів

     Гошовської Т.В. та Пивовара В.Ф.,

     за участю прокурора

     Опанасюка О.В.,

     розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  21  лютого  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора  Запорізької  області   на   вирок   Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2006 року,

                       в с т а н о в и л а:

     Зазначеним вироком:

     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1, раніше судимий:

     13.02.02 р за ст. 15, 185 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 1 рік
позбавлення волі, звільнився 27 вересня  2003  року  за  відбуттям
покарання, -

     - засуджений за ст. 121 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років
позбавлення волі.

     На  підставі  ст.  75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_1  від
покарання звільнений з відстрочкою виконання вироку,  з  іспитовим
строком 2 роки.

     ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 11 січня 2006  близько
23 години, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи
у недобудованому приміщенні,  яке  розташоване  у  парку  по  вул.
Перемоги в м. Запоріжжі, на грунті особистих неприязних  стосунків
наніс ОСОБА_2 удари руками і ногами по різних частинах  тулуба,  а
також наніс їй удари  ножем  в  ногу  і  живіт,  заподіявши  тяжкі
тілесні ушкодження.

     У апеляційній інстанції вирок не переглядався.

     У касаційному поданні заступник прокурора Запорізької області
просить  судове  рішення  щодо  ОСОБА_1  скасувати  у  зв'язку   з
істотними   порушеннями   кримінально-процесуального   закону   та
невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину  і
особі засудженого.

     Заслухавши доповідь  судді  Верховного  Суду  України,  думку
прокурора,  перевіривши  матеріали  справи,   обговоривши   доводи
касаційного подання, колегія суддів вважає, що  касаційне  подання
підлягає задоволенню з наступних підстав.

     З матеріалів справи вбачається, що судом першої  інстанції  в
порядку ст.  299  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          за  згодою  учасників
судового розгляду не досліджувались в повному обсязі  докази  щодо
фактичних обставин справи. При цьому у вироку вказано, що  ОСОБА_1
повністю визнав свою вину. Однак у  мотивувальній  частині  вироку
наведені показання засудженого, з яких вбачається, що ОСОБА_1 свою
вину визнав частково. Зокрема, засуджений  показав,  що  разом  зі
своїм знайомим ОСОБА_3 зайшов у недобудоване  приміщення,  де  між
ОСОБА_3 і потерпілою виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3  вдарив
потерпілу і відійшов, остання ж накинулась на нього 
( засудженого)
з кулаками. Він став відмахуватись від  жінки  ножем.  Перший  раз
зачепив її ножем по нозі, а потім - вдарив її у живіт.

     Ці показання свідчать, що ОСОБА_1  не  визнав  факт  умисного
нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, тобто, оспорював фактичні
обставини справи.

     За таких обставин  суд  повинен  був  досліджувати  докази  у
справі у повному обсязі.

     Крім того, згідно вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          особі,
яка вчинила злочин, має  бути  призначене  покарання  необхідне  і
достатнє для її виправлення  та  попередження  нових  злочинів,  з
урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи  винного  та
обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ці  вимоги  закону
судом не дотримані.

     Суд при призначенні покарання ОСОБА_1  фактично  не  врахував
характер  і  ступінь  тяжкості  скоєного  злочину,  який   законом
віднесено до категорії тяжких.

     Крім  того,  ОСОБА_1  раніше  притягувався  до   кримінальної
відповідальності, злочин вчинив у стані сп'яніння.

     З  урахуванням  наведених  обставин  звільнення  ОСОБА_1  від
відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
         є незаконним і необгрунтованим.

     Отже, вирок Орджонікідзевського районного суду  м.  Запоріжжя
від  15  серпня  2006  року  підлягає  скасуванню  через   істотні
порушення    норм     кримінально-процесуального     закону     та
невідповідність призначеного покарання тяжкості  злочину  і  особі
засудженого.

     Якщо  при  новому  судовому  розгляді  справи   підтвердиться
винуватість ОСОБА_1 у тому ж об'ємі обвинувачення,  то  призначене
йому покарання слід вважати м'яким.

     Керуючись ст. 395,396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів

     у х в а л и л а:

     касаційне подання заступника  прокурора  Запорізької  області
задовольнити.

     Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від  15
серпня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати,  а  справу  направити  на
новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

                              Судді:

     Верещак В.М. Гошовська Т.В. Пивовара В.Ф.