У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Школярова В.Ф.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на судові рішення щодо нього.
Вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької
області від 25 червня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
уродженець м. Єнакієве Донецької області, житель м. Горлівка
Донецької області, неодноразово судимий, останній раз 17.06.1999
року Дзержинським міським судом Донецької області за ч. 2 ст.
183-3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки позбавлення волі,
засуджений:
- за ч. 4 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 10 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 5 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 289 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 12 років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 314 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років
позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, ОСОБА_1. остаточно визначено покарання у виді
позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна, яке є
його власністю.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2. щодо якого касаційне
подання та касаційні скарги не внесенні.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня
2005 року вирок щодо засуджених змінено - виключено з вироку таку
кваліфікуючу ознаку складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, як спричинення значної матеріальної шкоди. У
решті вирок залишено без зміни.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_1. та
ОСОБА_2. на користь потерпілих:
-ОСОБА_3. на відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн. та
моральної шкоди 5000 грн.;
- ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 1 500 грн.;
- ОСОБА_5. на відшкодування матеріальної шкоди 710 грн.;
- ТОВ "Лепта" на відшкодування матеріальної шкоди 9 590
грн. 60 коп.
Як визнав суд, злочини були вчиненні засудженими за таких
обставин.
1 грудня 2003 року близько 1-ї години ОСОБА_1. за попередньою
змовою із ОСОБА_2., будучи у стані алкогольного сп'яніння, з
метою викрадення чужого майна проникли до службових та складських
приміщень кафе "IНФОРМАЦIЯ_2", розташованого по АДРЕСА_1 в
Центрально-Міському районі м. Горлівки, звідки таємно викрали
гроші ОСОБА_5. у сумі 710 грн. та майно ТОВ "Лепта", загальною
вартістю 11632 грн. 84 коп., спричинивши цьому товариству
матеріальну шкоду у особливо великому розмірі.
Також ОСОБА_1. засуджений за те, що він у ніч на 6 грудня
2003 року за попередньою змовою із ОСОБА_2. з метою заволодіння
чужим майном вчинили на водія таксі ОСОБА_3. розбійний напад,
поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя й
здоров'я потерпілого. Спочатку ОСОБА_2. наніс ОСОБА_3. декілька
ударів молотком по голові, заподіявши останньому тяжкі тілесні
ушкодження, а потім вони зв'язали й помістили потерпілого в
багажник автомобіля. Внаслідок цього засуджені заволоділи його
грошима в сумі 200 грн. і автомобілем "Ланос ДЕУ" вартістю 48 600
грн., який належав громадянину ОСОБА_4.
У той же день, роз'їжджаючи на цьому автомобілі по місту
Горлівка, близько 2 години 30 хвилин ОСОБА_1. та ОСОБА_2.,
перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, за
попередньою змовою між собою незаконно ввели в організм ОСОБА_3
проти його волі 2 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу -
опію ацетильованого.
У касаційній скарзі засуджений заперечує доведеність його
винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки, за його твердженням, грошей у
потерпілого ОСОБА_3. вони не забирали. Посилається також на те, що
вартість викраденого з кафе майна значно менша, ніж це
встановлено судом. З огляду на ці доводи просить судові рішення
щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії із ч. 5 ст. 185 на
ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, а за ч. 4 ст. 187 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
- провадження закрити за відсутністю в його діях
складу злочину.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія
суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд належно обгрунтував свої висновки про доведеність
винуватості ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено,
доказами, які отримано згідно з вимогами
кримінально-процесуального законодавства та які наведені у вироку.
Зокрема, як убачається із матеріалів справи, засуджений
ОСОБА_1. як на досудовому слідстві, так і при судовому розгляді
справи частково визнав свою вину і дав показання, за яких обставин
він скоїв злочини за попередньою змовою з іншим засудженим,
вказавши роль та конкретні дії кожного із них.
На обгрунтування свого висновку суд також послався на
показання іншого засудженого по справі, потерпілих, свідків, на
дані, що містяться у протоколах огляду місяця події, висновках
судово-медичних експертиз, інвентаризаційному описі та інші
письмові докази, зміст яких наведено у вироку.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_3 з самого початку досудового
слідства незмінно та послідовно давав показання, що засуджені,
заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, заволоділи його грошима
в сумі 200 грн. У справі відсутні будь які дані, що могли б
свідчити про обмову засуджених потерпілим, а тому його показання
суд обгрунтовано поклав в основу вироку.
Вартість викраденого майна з приміщення кафе "IНФОРМАЦIЯ_2"
стверджується даними інвентаризації, порівняльними відомостями,
довідками, яким суд дав належну оцінку.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними
викладені у скарзі засудженого доводи про те, що грошима
потерпілого ОСОБА_3. вони не заволоділи, а вартість викраденого з
приміщення кафе "IНФОРМАЦIЯ_2" майна не може становити 11632 грн.
84 коп.
Такі ж, як і в касаційній скарзі твердження засуджений
ОСОБА_1. висловлював у своїй апеляції. Апеляційний суд визнав їх
безпідставними. Свої висновки з цього питання суд належним чином
умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної
інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. У касаційній
скарзі засудженого не наведено інших доводів, якими б
спростовувались висновки суду першої та апеляційної інстанції за
обговорюваними твердженнями.
Таким чином, місцевий суд, дослідивши зібрані докази і,
давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про
винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочинів та правильно кваліфікував
його дії за ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 314
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначаючи покарання засудженому, суд урахував характер і
ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу,
пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Обране покарання є
необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження
нових злочинів.
Iстотних порушень норм КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
на досудовому
слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.
Колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування
судових рішень щодо ОСОБА_1.
Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги
засудженого, колегія суддів не знаходить підстав і для
призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб,
зазначених у ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1
відмовити.
Судді:
Кармазін Ю.М. Школяров В.Ф. Глос Л.Ф.