У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Федченка О.С.
     суддів
     Вус С.М.,  Нікітіна Ю.I.
     за участю прокурора
     Кравченко Є.С.
 
     розглянула в судовому засіданні в м.  Києві  20  лютого  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області  від  15
листопада 2004 року, яким
 
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця та мешканця АДРЕСА_1
     Біляєвського району Одеської області,
     раніше не судимого,
     засуджено:
     за  ст.  289  ч.  3  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  10   років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
     за ст. 289 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення
волі;
     за ст. 187 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8 років позбавлення
волі з конфіскацією майна.
     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1, призначено
покарання на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
     Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 1 березня 2005
року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
     Цим  же  вироком  засуджено  ОСОБА_2.,  вирок  щодо  якого  у
касаційному порядку не оскаржується.
     ОСОБА_1. засуджено за те, що він 26 травня 2003 року, близько
19 години, за попередньою змовою з ОСОБА_2., знаходячись на дачній
ділянці, що на дачному масиві  АДРЕСА_1  Біляєвського  району,  із
застосуванням фізичного насильства, що було небезпечне  для  життя
та здоров'я потерпілого, заволоділи належним  ОСОБА_3  автомобілем
ВАЗ-21099, вартістю 15000 гривень  та  завдали  потерпілому  легкі
тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
     Він же 6 червня 2003 року, близько 3 години,  за  попередньою
змовою з ОСОБА_2., проникнувши  на  подвір'я  будинку  в  АДРЕСА_2
Великомихайлівського району Одеської області, а потім і  в  гараж,
викрали  належний  ОСОБА_4.  мотоцикл  "IЖ-6-113",  вартістю  1100
гривень.
     Тоді ж вказані особи, проникнувши спочатку до літньої  кухні,
а потім до будинку, вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_4.
та ОСОБА_5., під час якого заволоділи майном на загальну суму  602
гривні.
     У касаційній скарзі  засуджений  ОСОБА_1.  зазначає,  що  суд
неправильно  встановив  обставини  справи,   оскільки   автомобіль
ОСОБА_3.  він  забрав  по  домовленості  з  потерпілим  у  рахунок
невиплачених ним грошей за виконану роботу. Вважає, що  розбійного
нападу на сім'ю ОСОБА_4 не вчиняв і  не  заволодівав  належним  їм
мотоциклом. Скаржиться на застосування до нього під час досудового
слідства фізичного насильства. Просить вирок щодо нього в  частині
його  засудження  за  ст.ст.  289  ч.  2,  187  ч.  3  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          скасувати  з  направлення  справи  на  новий  судовий
розгляд, а ст. 289 ч. 3 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          перекваліфікувати
на  ст.  356  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  відповідно  пом'якшити
призначене покарання.
     Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про зміну  вироку,
виключення  з  обвинувачення  ОСОБА_1.  та  ОСОБА_2.  по   епізоду
незаконного заволодіння мотоциклом такої кваліфікуючої  ознаки  як
завдання злочином значної шкоди, перевіривши матеріали  справи  та
обговоривши доводи скарги, колегія  суддів  вважає,  що  касаційна
скарга  засудженого  підлягає  частковому  задоволенню   з   таких
підстав.
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1.  у  вчинені
інкримінованих йому злочинів, за обставин,  викладених  у  вироку,
підтверджується сукупністю  зібраних  та  перевірених  у  судовому
засіданні доказів.
     Твердження ж засудженого про те, що автомобіль  ОСОБА_3.  він
забрав по домовленості з потерпілим  у  рахунок  невиплачених  ним
грошей за виконану роботу, а розбійного нападу на сім'ю ОСОБА_4 не
вчиняв і не заволодівав належним їм мотоциклом є непереконливими.
     Як судом першої  так  і  апеляційної  інстанцій  дана  версія
ОСОБА_1. детально перевірялася і обгрунтовано визнана такою, що не
відповідає дійсності, оскільки спростовується матеріали  справи  і
спрямована на зменшення його вини у вчинених злочинах та  ухилення
від кримінального покарання.
     Разом  з  тим,   у  відповідності  до  ст.   5   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  колегія  суддів  вважає  за  необхідне  виключити  з
мотивувальної частини вироку щодо ОСОБА_1. по епізоду  незаконного
заволодіння мотоциклом, у зв'язку з новою  редакцією  ст.  289  КК
України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  приміткою  №3  до  даної  статті,   таку
кваліфікуючу ознаку - як завдання  злочином  значної  матеріальної
шкоди,  оскільки   вартість   викраденого   транспортного   засобу
становила лише 1100 гривень.
     У  порядку  ст.  395  КПК  України   ( 1001-05 ) (1001-05)
           аналогічну
кваліфікуючу ознаку слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2.
     За  таких  обставин,   вирок   місцевого   суду   та   ухвала
апеляційного суду щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. підлягають зміні.
     Виходячи з наведеного,  керуючись  ст.  395-396  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів Верховного суду України -
     у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
     Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області від 15
листопада 2004 року та ухвалу апеляційного суду  Одеської  області
від 1 березня 2005 року щодо ОСОБА_1 та, в  порядку  ст.  395  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
         щодо ОСОБА_2 змінити.
     Виключити  по  епізоду  незаконного  заволодіння   мотоциклом
кваліфікуючу  ознаку  -  завдання  злочином  значної  матеріальної
шкоди.
     Судді :