У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Гриціва М.I.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційним поданням заступника
прокурора Черкаської області на вирок Черкаського районного суду
Черкаської області від 30 травня 2006 року щодо ОСОБА_1. і
ОСОБА_2.,
в с т а н о в и л а :
зазначеним вироком засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше не судимого,
- за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки обмеження
волі.
На підставі ст.1 п. "а" Закону України "Про амністію" від
31.05.2005 року ОСОБА_1. звільнено від призначеного покарання.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження, що має доньку, IНФОРМАЦIЯ_3.
народження,
раніше не судиму,
- за ч.2 ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки обмеження
волі.
На підставі ст.1 п. "б" Закону України "Про амністію" від
31.05.2005 року ОСОБА_2. звільнено від призначеного покарання.
Цивільний позов ВАТ "Черкаська нафтобаза" задоволено
частково, а цивільний позов Черкаського РЕМ ВАТ
"Черкасиобленерго" - повністю.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. солідарно на
користь ВАТ "Черкаська нафтобаза" 2720 грн., а з ОСОБА_3. та
ОСОБА_2. солідарно на користь Черкаського РЕМ ВАТ
"Черкасиобленерго" 1241грн.20коп. на відшкодування заподіяної
матеріальної шкоди.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, судове рішення щодо якого
у касаційному порядку не оскаржено.
ОСОБА_1. і ОСОБА_2. визнано винуватими у вчиненні злочинів за
таких обставин.
У ніч на 21.07.2001 року в АДРЕСА_1 Черкаського району
ОСОБА_3. за попередньою змовою з ОСОБА_2. та особою, матеріали
щодо якої виділені в окреме провадження, таємно викрали на
ПЛ-0,4кв ВАТ "Черкасиобленерго" Черкаського РЕМ у прольоті опор
алюмінієвий провід на загальну суму 2046 грн..
30.07.2001 року, близько 00 год. 30 хв., у АДРЕСА_2
Черкаського району ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2. та
особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, таємно
викрали на ПЛ-4кв ВАТ "Черкасиобленерго" Черкаського РЕМ у
прольоті опор алюмінієвий провід на загальну суму 1241 грн. 20коп.
У ніч на 30.07.2001 року у АДРЕСА_3 Черкаського району
ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2. та особою, матеріали
щодо якої виділені в окреме провадження, повторно таємно викрали
на АЗС-13 ВАТ "Черкаська нафтобаза" електричний провід на
загальну суму 2720 грн. 20коп..
У апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційному поданні заступник прокурора Черкаської області
просить вирок суду щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. скасувати з
направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те,
що судом було неправильно застосовано кримінальний закон і
призначено цим засудженим покарання у виді обмеження волі, яке до
них за вимогами ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не могло бути
застосовано, оскільки на момент вчинення злочину ОСОБА_1. був
неповнолітнім, а ОСОБА_2. мала дитину віком до чотирнадцяти
років. Окрім того, зазначає, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. необхідно
було звільнити від покарання на підставі Закону України "Про
амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11.07.2003 року, а не Закону України
"Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31.05.2005р.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора про необхідність часткового задоволення касаційного
подання і зміни вироку щодо ОСОБА_1. зі звільненням його від
призначеного покарання і виключенням застосування до нього акту
амністії та із залишенням без зміни вироку щодо ОСОБА_2.,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом
за ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочинних дій ОСОБА_1. та
ОСОБА_2. у касаційному поданні не заперечуються.
При призначенні покарання ОСОБА_2. судом було враховано
тяжкість вчиненого нею злочину, дані про особу засудженої,
пом'якшуючі її покарання обставини.
Покарання ОСОБА_2. призначено відповідно до санкції ч.2
ст.185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та з урахуванням вимог ст. 61 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки на момент постановлення вироку її
дочка ОСОБА_4., IНФОРМАЦIЯ_3 народження, досягла чотирнадцяти
років, що давало підстави для призначення засудженій покарання у
виді обмеження волі.
У касаційному поданні не ставиться питання про те, що
зазначене покарання, призначене судом ОСОБА_2., є м'яким.
Ураховуючи, що ОСОБА_2. засуджена за вчинення в 2001 році
умисного злочину, за який законом передбачено покарання у виді
позбавлення волі на строк не більше 5 років, на день набрання
12.08.2003р. чинності Законом України "Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11.07.2003р. мала неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4,
IНФОРМАЦIЯ_3. народження, і подала заяву з проханням застосувати
до неї амністію, вона підлягала амністії як особа, що підпадала
під дію ст. 1 п. "б" Закону України "Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11.07.2003 року, який і необхідно було застосувати. Однак,
застосувавши до неї акт амністії, суд помилково послався на Закон
України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31.05.2005 року, про що
правильно зазначено у касаційному поданні, а також не врахував
вимог ст. 6 цього Закону, який передбачає звільнення від
кримінальної відповідальності, а не від покарання.
За таких обставин колегія суддів вважає необхідним внести
відповідні зміни у вирок суду щодо ОСОБА_2. і не вбачає підстав
для скасування вироку щодо неї.
Також заслуговують на увагу посилання прокурора у
касаційному поданні на порушення судом вимог кримінального закону
при призначенні покарання ОСОБА_1
Відповідно до ч.3 ст. 61 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у
виді обмеження волі не застосовується до осіб, які вчинили злочин
у неповнолітньому віці, незалежно від того, чи досягли вони
повноліття на час постановлення вироку.
Як установив суд, ОСОБА_1. вчинив злочин, будучи
неповнолітнім, а тому йому не могло бути призначено покарання у
виді обмеження волі.
До ОСОБА_1. також не може бути застосовано передбачене
санкцією ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді
позбавлення волі, оскільки у касаційному поданні не ставиться
питання про необхідність скасування вироку за м'якістю
призначеного покарання і необхідністю призначення ОСОБА_1 більш
суворого покарання.
За змістом закону, у випадку, коли санкцією статті, за якою
засуджується особа, передбачено лише такі основні покарання, які з
огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, суд
не вправі перейти до більш м'якого виду покарання, а повинен за
наявності підстав відповідно до ст. 7 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності
або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від
покарання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що до ОСОБА_1.
з урахуванням його віку не може бути застосоване основне покарання
у виді обмеження волі, як і більш суворе покарання, а тому вирок
щодо ОСОБА_1. підлягає зміні зі звільненням засудженого від
призначеного покарання.
Ураховуючи, що ОСОБА_1. визнаний судом винуватим у вчиненні в
2001 році у неповнолітньому віці умисного злочину, передбаченого
ч.2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, санкція якої встановлює
покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, і
подав заяву з проханням застосувати до нього амністію, слід
визнати, що відповідно до вимог ст.1 п. "а", ст. 6 Закону України
"Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11.07.2003 року він підлягав
звільненню від кримінальної відповідальності. Однак суд прийняв
щодо нього помилкове рішення про звільнення від покарання на
підставі Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від
31.05.2005 року, що потребує внесення до вироку відповідних змін.
Підстав для скасування судового рішення щодо ОСОБА_1. і
ОСОБА_2. з направленням справи на новий судовий розгляд, не
встановлено.
Керуючись ст.ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора Черкаської області
задовольнити частково.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 30
травня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - звільнити його від
призначеного судом покарання у виді обмеження волі на 2 роки і на
підставі ст.1 п. "а", ст. 6 Закону України "Про амністію"
( 1131-15 ) (1131-15)
від 11 липня 2003 року звільнити його від
кримінальної відповідальності.
Цей же вирок щодо ОСОБА_3 змінити - на підставі ст. 1 п.
"б", ст. 6 Закону України "Про амністію" ( 1131-15 ) (1131-15)
від 11 липня
2003 року звільнити її від кримінальної відповідальності.
У решті цей же вирок щодо ОСОБА_1. і ОСОБА_2. залишити без
зміни.
С у д д і:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Гриців М.I.