УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Паневіна В.О.,
суддів за участю прокурора
Кліменко М.Р. та Гриціва М.I., Опанасюка О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою представника
цивільного відповідача ОСОБА_1 на судові рішення щодо ОСОБА_2,
встановила:
вироком Якимівського районного суду Запорізької області від
15 вересня 2005 року
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1, судимостей немає,
засуджено за ч.2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 (п'ять)
років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі п. б ст. 1 та ст. 14 Закону України "Про
амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року ОСОБА_2 звільнено
від відбування призначеного основного та додаткового покарань.
Постановлено стягнути з ТзОВ "Iнвестиційна компанія
"Стиролхімінвест" на користь:
- потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 7000 (сім тисяч) гривень
кожному на відшкодування моральної шкоди;
- ПП "Севагротанссервіс" матеріальну шкоду в розмірі 20 924
(двадцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) гривні 68 копійок.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 6
квітня 2004 року близько 6 години, керуючи автомобілем марки
"КIА-Кларус", на 454 кілометрі автошляху
Харків-Сімфероплоль-Севастополь та виконуючи обгін, порушив пп.
10.1,12.6,12.9,14.2 Правил дорожнього руху - не впевнився в
безпечності цього маневру, внаслідок чого виїхав на зустрічну
смугу руху і зіткнувся на ній з автомобілем ВАЗ-21093, за кермом
якого був ОСОБА_4.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4
отримав тяжкі тілесні ушкодження, а його пасажир ОСОБА_3 -
середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 березня
2006 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
У касаційній скарзі представника цивільного відповідача
ОСОБА_1 порушується питання про скасування судових рішень щодо
ОСОБА_2 із закриттям провадження у справі. Свою вимогу мотивує
тим, що суд неправильно вирішив цивільний позов, оскільки при
наявності заяви підсудного ОСОБА_2 про згоду на застосування до
нього Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005
року мав би закрити провадження у справі та залишити цивільний
позов без розгляду, а не постановляти вирок та вирішувати у ньому
заявлені цивільно-правові вимоги. Також зазначає, що суд,
розглянувши цивільний позов у відсутність представника цивільного
відповідача, позбавив його можливості довести необгрунтованість
позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора Опанасюка О.В., який частково погодився з касаційною
скаргою і вважає, що вирок в частині вирішення цивільного позову
підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд
у порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали
кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній
скарзі, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому
задоволенню.
Подія злочину, доведеність винуватості та правильність
кваліфікації судом за ч. 2 ст. 286 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
злочинних дій ОСОБА_2 в касаційній скарзі не заперечуються.
Також не ставляться під сумнів правильність визначення
покарання ОСОБА_2 та звільнення від його відбування на підставі
Закону України "Про амністію" ( 2591-15 ) (2591-15)
від 31 травня 2005 року.
У той же час при вирішенні цивільних позовів суд допустив
помилку, оскільки висновки про доведеність підстав та розміру цих
позовів обгрунтував доказами, які безпосередньо ним не були
досліджені в судовому засіданні.
Як видно з протоколу судового засідання, суд не заслухав
пояснень позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стосовно їхніх вимог про
відшкодування моральної шкоди, хоча вони були присутні в судовому
засіданні, та не перевірив матеріалів, наданих ними на
підтвердження цих вимог. Не були предметом дослідження дані
висновку товарознавчої експертизи, платіжні документи та інші
матеріали справи, якими у вироку мотивовано вирішення цивільного
позову ПП "Севагротанссервіс" (а.с.271-274).
При обговоренні питання про можливість розгляду справи у
відсутність представника цивільного відповідача, суд неправильно
розцінив письмове повідомлення останнього про можливість закриття
кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на підставі акта про амністію, як
згоду на розгляд справи у його відсутність, внаслідок чого, як
правильно зазначено в касаційній скарзі, позбавив можливості
заперечувати проти пред'явлених позовів, давати пояснення по суті
цих позовів та скористатись іншими правами цивільного відповідача,
передбаченими ст. 51 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
.
Під час перегляду справи в порядку апеляційного провадження
зазначені порушення кримінально-процесуального закону усунуті не
були.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок в
частині вирішення цивільних позовів, заявлених до ТзОВ
"Iнвестиційна компанія "Стиролхімінвест", підлягає скасуванню з
направленням справи на новий судовий розгляд в порядку цивільного
судочинства.
Будь-яких інших істотних порушень вимог кримінального та
кримінально-процесуального законів, які б ставили під сумнів
законність та обгрунтованість прийнятих судових рішень, у тому
числі й звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі
акта про амністію, не встановлено.
Тому доводи касаційної скарги підлягають частковому
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 294-296 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
ухвалила:
касаційну скаргу представника цивільного відповідача ОСОБА_1
задовольнити частково.
Вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 15
вересня 2005 року та ухвалу судової колегії у кримінальних справах
апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2006 року
скасувати в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_3
до ТзОВ "Iнвестиційна компанія "Стиролхімінвест" про стягнення по
7000 гривень кожному на відшкодування моральної шкоди та
цивільного позову ПП "Севагротанссервіс" до ТзОВ "Iнвестиційна
компанія "Стиролхімінвест" про відшкодування матеріальної шкоди в
розмірі 20 924 гривні 68 копійок, а справу направити на новий
судовий розгляд в порядку цивільного судочинства у той же суд.
В решті ці ж судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Гриців М.I.