У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Пивовара В.Ф. і Редьки А.I.
прокурора
Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні 15 лютого 2007 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який
приймав участь у розгляді справи апеляційним судом, на вирок
Сакського міськрайонного суду АР Крим від 13 вересня 2005 року,
яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
раніше неодноразово судимого,
останній раз 6.07.2000 року Сакським районним
судом АР Крим за ч.3 ст.142 на 6 років
позбавлення волі з конфіскацією майна,
засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено
від покарання з іспитовим строком 2 роки та на нього покладено
певні обов'язки на підставі ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 8 листопада 2005 року
вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 21.05.2005 року він,
перебуваючи в нетверезому стані, на дорозі між селами Виноградово
та Лугове Сакського району зустрів неповнолітнього Блажієвського
та відкрито заволодів його велосипедом.
У касаційному поданні порушується питання про скасування
судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у
зв'язку з м'якістю призначеного покарання, На думку автора
подання, суд недостатньо врахував те, що ОСОБА_1 скоїв злочин у
нетверезому стані, має чотири непогашені судимості, злочин скоєно
щодо неповнолітнього та, що вчинений злочин відноситься до тяжких.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з
таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
підставою
для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема,
невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі
засудженого.
Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині,
яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно
досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не
оспорюються у поданні.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
також не оспорюється у поданні.
Проте, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд на порушення вимог
ст 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, застосував ст. 75 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
і, звільнивши його від відбування покарання з
випробуванням, не мотивував прийняття такого рішення, а формально
перерахував обставини, що пом'якшують покарання, а саме, що
ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину,
відшкодував збитки шляхом повернення викраденого.
Проте ці висновки суду не грунтуються на матеріалах справи.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 скоїв злочин в
нетверезому стані, має чотири непогашені судимості, грабіж вчинено
щодо 14-річного підлітка.
Судом не враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин.
За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а
справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи винність ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого злочину підтвердиться, призначене йому покарання
слід визнати м'яким.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи апеляційним судом, задовольнити.
Вирок Сакського міськрайонного суду АР Крим від 13 вересня
2005 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 8 листопада 2005
року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на
новий судовий розгляд.
Судді:
В.Г. Жук В.Ф. Пивовар А.I. Редька