У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Косарева В.I., Філатова В.М.,
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2007
року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та захисника
ОСОБА_2 на вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1
Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від
17 серпня 2006 року ОСОБА_1, 1968 р. народження, гро-
мадянин Таджикістану, таджик, рані-
ше не судимий,
засуджений за ст. 286 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
суд
вирішив звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з
випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, і поклав на
нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
На користь Херсонського обласного бюро судово-медичних
експертиз суд постановив стягнути із ОСОБА_1 судові витрати в сумі
660 грн. 66 коп.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 22 квітня 2006 року,
біля 03 год., керуючи автомобілем УАЗ-31622, на якому були шини із
зношеним протектором, під час руху по автодорозі
Федорівка-Ульянівка він заснув за кермом, внаслідок чого
автомобіль з'їхав з проїзної частини в кювет і перекинувся. В
результаті, пасажир автомобіля УАЗ ОСОБА_3 отримав тілесні
ушкодження, що спричинили його смерть, а інший пасажир ОСОБА_4
отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вироком апеляційного суду Херсонської області від 14
листопада 2006 року вирок суду першої інстанції в частині
призначення покарання був скасований і ОСОБА_1 призначено
покарання у виді позбавлення волі на 3 роки з позбавленням його
права керувати транспортними засобами на 3 роки.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду змінити і,
застосуваши ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, звільнити ОСОБА_1 від
відбування покарання, оскільки вважає, що призначення апеляційним
судом ОСОБА_1 покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі
не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину, встановленим по
справі даним, що характеризують засудженого та обставинам, що
пом'якшують покарання;
засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його скарги, також
просить змінити вирок апеляційного суду і залишити в силі вирок
суду першої інстанції, приймаючи до уваги встановлені по справі
характеризуючі його дані та обставини, що пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив частково
задовольнити подані скарги і, змінивши вирок апеляційного суду,
пом'якшити ОСОБА_1 покарання, із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, до 3 років обмеження волі з позбавленням його права
керувати транспортними засобами на 3 роки, перевіривши матеріали
справи та обговоривши викладені у касаційних скаргах засудженого
та захисника доводи, колегія суддів вважає, що ці скарги
підлягають частковому задоволенню.
Як видно із змісту вироку апеляційного суду, погоджуючись із
висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у
вчиненні злочину та щодо кваліфікації його дій за ст. 286 ч.2 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, апеляційна інстанція обгрунтовано скасувала
цей вирок за м'якістю призначеного покарання, зокрема зазначивши
про безпідставність та незаконність призначення покарання із
застосуванням ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Призначаючи нове покарання у виді позбавлення волі з
позбавленням права керувати транспортними засобами, апеляційний
суд зазначив в ухвалі, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого
засудженим злочину, дані про його особу. За обставину, яка
пом'якшує покарання, апеляційний суд врахував повне визнання
ОСОБА_1 своєї вини.
В той же час, поза увагою апеляційного суду залишилось
установлені по справі такі обставини, які також пом'якшують
покарання, як добровільне відшкодування ОСОБА_1 потерпілим
завданих матеріальних збитків і те, що він на утриманні має
малолітню дитину.
З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги позитивно
характеризуючі засудженого дані, а також враховуючи наявність
декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують
ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, колегія суддів вважає
можливим, змінивши вирок апеляційного суду, пом'якшити ОСОБА_1
покарання і, на підставі ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, перейти до
іншого, більш м'якого основного покарання, не зазначеного в
санкції статті - обмеження волі, залишивши без змін вирок в
частині призначення додаткового покарання.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2
задовольнити частково.
Вирок апеляційного суду Херсонської області від 14 листопада
2006 року щодо ОСОБА_1 змінити: пом'якшити призначене ОСОБА_1
покарання і вважати його засудженим за ст. 286 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, із застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, на 3
роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними
засобами на 3 роки.
В решті вирок залишити без змін.
Судді:
Філатов В.М. Косарев В.I. Федченко О.С.