У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного
Суду України у складі:
Головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Канигіної Г.В., Кузьменко О.Т.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 08 лютого 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1
на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від
12 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької
області від 30 листопада 2005 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, останнього разу
судимий 23 лютого 2001 року за ч.3 ст.81, ст.17,
ч.3 ст.81 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки 6 місяців
позбавлення
волі,
засуджений за ч.3 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30
листопада 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 змінений.
Дії ОСОБА_1 перекваліфіковані з ч.3 ст.186 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на ч.2 ст.186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
і призначено
покарання 4 роки позбавлення волі.
В решті вирок залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 17
квітня 2004 року, в 22 години 05 хвилин, перебуваючи у приміщенні
магазину приватного підприємця ОСОБА_2, розташованого у будинку №
АДРЕСА_1 у м.Бердянську, з ящику столу відкрито викрав належні
ОСОБА_2 гроші у сумі 150 гривень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те,
що злочину не вчиняв, під час вчинення злочину перебував у іншому
місці, по справі допущені порушення норм
кримінально-процесуального закону, не допитані всі свідки. З цих
підстав просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу
направити на додаткове розслідування прокурору.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали кримінальної
справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів
вважає, що підстав для задоволення скарги немає.
Як видно із матеріалів кримінальної справи, висновки про
доведеність винності ОСОБА_1 у відкритому викраденні чужого майна
(грабежі) і кваліфікацію його дій за ст.186 ч.2 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
суд зробив на підставі досліджених й наведених у
вироку доказів, а саме - на показаннях потерпілої ОСОБА_2,
свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., даних протоколу
огляду місця події, даних протоколів огляду робочого столу,
годинника, інших доказах.
Аналіз доказів, на які послався суд, свідчить про
правильність висновків суду та повну доведеність винуватості
ОСОБА_1 у вчиненому злочині.
Суди як першої, так і апеляційної інстанції перевіряли доводи
засудженого ОСОБА_1, аналогічні тим, що зазначені у касаційній
скарзі.
Викладені у судових рішеннях мотиви про їх безпідставність
колегія суддів знаходить обгрунтованими, оскільки ці доводи
спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка підтвердила, що
саме ОСОБА_1. з ящику столу, в якому зберігалася виручка магазину,
викрав 150 гривень. Також в магазині вона знайшла годинник, який
йому належав, та передала працівникам міліції.
Свідок ОСОБА_6. також підтвердила, що бачила, як з магазину
ОСОБА_2 вибіг ОСОБА_1., який тримав в руках коробку, а за ним
бігла ОСОБА_2 і кричала, щоб він повернув гроші.
Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й
оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків
суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій
органами досудового слідства та судом не допущено.
Що стосується призначеного ОСОБА_1. покарання, то при
вирішенні цього питання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про
його особу, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують
покарання.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду,
відповідно до вимог ст.389 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, немає.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 394 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні касаційної
скарги.
Судді:
Коновалов В.М. Канигіна Г.В. Кузьменко О.Т.