У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючої
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Глоса Л.Ф., Федченка О.С.,
за участю прокурора
Микитенка О.П.
та захисника
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007
року справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок щодо
засудженого ОСОБА_2.
Вироком апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня
2006 року ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_1 р.народження, громадянин Укра-
їни, раніше не судимий,
засуджений: за ст. 246 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 2 роки
позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутої деревини; за ст.
350 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 1 рік 6 місяців позбавлення
волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, суд визначив ОСОБА_2 остаточне покарання - 2 роки 6
місяців позбавлення волі з конфіскацією незаконно добутої
деревини.
Крім того, суд постановив стягнути з ОСОБА_2: 6 290 грн. на
користь КСП "Олицьке"; на користь потерпілого ОСОБА_3 - 980 грн.
на відшкодування матеріальної шкоди і 5 000 грн. - моральної.
ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів при наступних
обставинах.
В ніч з 30 на 31 травня 2005 року засуджений ОСОБА_2, разом з
особою, справу щодо якої виділено у окреме провадження у зв'язку з
її розшуком, в лісовому масиві першої групи, який належить
колективному сільськогосподарському підприємству "Олицьке"
Ківерцівського району, вчинив незаконну порубку 4 дерев сосни
загальним об'ємом 7, 96 кубометрів, вартістю 6 290 грн., чим
заподіяв КСП істотну матеріальну шкоду. Завантаживши зрубану
деревину на автомобіль ЗіЛ - 131, засуджений та інша особа виїхали
з лісового масиву в напрямку с. Башлики Ківерцівського району. По
дорозі їх помітив лісничий Новоставського лісництва ОСОБА_3, який
брав участь у проведенні рейду по виявленню самовільної порубки
лісу, і проїжджав на автомобілі ВАЗ IНФОРМАЦIЯ_2. Коли він подав
знак рукою зупинитись ОСОБА_2 та інша особа, усвідомлюючи своє
викриття у незаконному заволодінні деревиною, автомобіль не
зупинили і почали на ньому втікати, але через деякий час
зупинились, оскільки потерпілий ОСОБА_3 їх переслідував. З метою
погрози вбивством та припинення дій ОСОБА_3 як службової особи,
ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і з мисливської рушниці здійснив два
постріли набоями картечі по автомобілю потерпілого. В результаті,
в автомобілі ОСОБА_3 були пошкоджені лобове скло, ліва передня
фара, радіатор та ліва передня шина колеса. Після проведення
пострілів ОСОБА_2 з іншою особою на своєму автомобілі поїхали в с.
Дерно де були затримані працівниками міліції.
У касаційній скарзі захисник просить вирок суду змінити і
пом'якшити ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки вважає, що суд першої інстанції не в
достатній мірі врахував встановлені по справі обставини, що
пом'якшують покарання. Крім того, захисник вважає неправильним
рішення суду про необхідність стягнення із засудженого 6 290 грн.
на користь КСП, приймаючи до уваги те, що зрубану деревину було
вилучено у засудженого.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, яка підтримала
подану скаргу лише в частині пом'якшення засудженому покарання,
висновок прокурора про законність та обгрунтованість вироку,
перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній
скарзі захисника доводи, колегія суддів не вбачає підстав для
задоволення цієї скарги.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним
зазначених у вироку злочинів відповідають дослідженим у судовому
засіданні доказам і не оспорюються у касаційній скарзі. Також не
оспорюється у скарзі кваліфікація дій засудженого за ст. ст. 246,
350 ч.1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, у зв'язку з чим відсутні касаційні
підстави для визнання цієї кваліфікації неправильною.
Що стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то вирішення
судом першої інстанції цього питання відповідає положенням,
передбаченим ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки судом було
враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, достовірно
встановлені по справі обставини, які пом'якшують та обтяжують
покарання, характеризуючі засудженого дані, у тому числі і ті, на
які посилається у своїй скарзі захисник, безпідставно розцінюючи
їх як обставини, що пом'якшують покарання.
Також безпідставними є викладені у скарзі захисника доводи
стосовно незаконності рішення суду про стягнення вартості зрубаної
засудженим деревини на користь КСП при тому, що цю деревину у
нього було вилучено.
Враховуючи те, що санкцією ст. 246 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
передбачено обов'язкову конфіскацію незаконно добутого, суд при
призначенні ОСОБА_2 покарання за указаною статтею правильно указав
на необхідність конфіскації незаконно добутої деревини, яка згідно
ст. 81 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
передається в доход держави. У
зв'язку з цим також правильним є рішення суду про необхідність
стягнення із засудженого вартості незаконно зрубаної ним деревини
на користь власника лісу для відшкодування шкоди, заподіяної
незаконною порубкою лісу.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
ухвалила:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення,
а вирок апеляційного суду Волинської області від 19 жовтня 2006
року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Судді:
Присяжнюк Т.I. Глос Л.Ф. Федченко О.С.