У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                     Верховного Суду України
     у складі:
 
     головуючого - судді
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Пошви Б.М. і Філатова В.М.,
     за участю прокурора
     Кравченко Є.С.,
     потерпілої
 
     ОСОБА_1.,
 
     розглянула в судовому засіданні 30 січня 2007 року у м. Києві
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_2,  її
захисника  -  адвоката  ОСОБА_3.,  потерпілої  ОСОБА_1.  на  вирок
Керченського міського  суду  Автономної  Республіки  Крим  від  18
квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки
Крим від 6 червня 2006 року.
     Вироком Керченського міського суду АР Крим від 18 квітня 2006
року
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1,
     уродженку АДРЕСА_1, Російської Федерації, громадянку України,
раніше не судиму,
     засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
із  застосуванням  ст.  69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  4   роки
позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані  з
виконанням             адміністративно-господарчих              та
організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік з  конфіскацією
всього майна.
     Як визнав суд, 19 вересня 2005 року ОСОБА_2., діючи умисно  з
корисливих мотивів, з метою передачі хабара ОСОБА_4, отримала  від
ОСОБА_1. гроші в сумі 25 250 грн. за продовження  договору  оренди
приміщення  по  АДРЕСА_2  у  м.   Керчі   орендного   підприємства
IНФОРМАЦIЯ_2.
     Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки  Крим  від  6
червня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
     У касаційних скаргах та доповненнях до них засуджена ОСОБА_2.
та її адвокат ОСОБА_3. порушують питання про зміну судових рішень,
щодо  засудженої  з   пом'якшенням   призначеного   покарання   із
застосуванням ст.  75  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        .  ОСОБА_2  просить
врахувати, що вона має на утримані неповнолітню доньку.
     Адвокат вказує на те, що в діях  засудженої  відсутній  склад
злочину передбаченого  ст.  368  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  а  дії
ОСОБА_2  необхідно  перекваліфікувати  за  ст.  369   КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Потерпіла ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить судові рішення
щодо ОСОБА_2 скасувати, посилаючись на те,  що  висновки  суду  не
відповідають фактичним обставинам справи,  вказує  на  неправильне
застосування кримінального  закону,  внаслідок  чого  дії  ОСОБА_2
неправильно кваліфіковано, просить їх перекваліфікувати на ст. 369
КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          та  звільнити  ОСОБА_2  від   покарання,
оскільки вона добровільно повідомила про злочин (явка з повинною).
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,  пояснення
потерпілої  ОСОБА_1.,  яка  підтримала  касаційну  скаргу,   думку
прокурора про часткове задоволення касаційних скарг та пом'якшення
ОСОБА_2. міри покарання, перевіривши матеріали справи  та  доводи,
наведені у касаційних скаргах,  колегія  суддів  вважає,  що  вони
підлягають задоволенню частково з таких підстав.
     Перевіркою   матеріалів   справи    встановлено,    що    суд
проаналізував зібрані докази і дійшов  правильного  висновку  щодо
фактичних обставин. Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.  2  ст.  368  КК
України   ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,   суд   обгрунтував   сукупністю   доказів,
досліджених у судовому засіданні і детально викладених  у  вироку.
Кваліфікація дій  засудженої  відповідає  встановленим  обставинам
справи і є правильною.
     Посилання  засудженої,  її  адвоката   ОСОБА_3.,   потерпілої
ОСОБА_1. на те, що винність  ОСОБА_2  у  пособництві  в  отриманні
службовою  особою  хабара  не  є  доведеною,  є  безпідставними  і
спростовані доказами, що є у справі.
     Суд  апеляційної  інстанції   перевірив   доводи   захисника,
засудженої  ОСОБА_2,  потерпілої  ОСОБА_1.,  які  є   аналогічними
доводам касаційних скарг, і не знайшли підстав для їх задоволення.
Рішення  апеляційного  суду  відповідає  матеріалам  справи  і   є
правильним.
     Iстотних порушень органами досудового слідства чи судом  норм
кримінально-процесуального закону, які були б підставою для  зміни
або скасування судових рішень, не встановлено.
     Підстав для скасування чи зміни вироку та ухвали апеляційного
суду  в  частині  визнання  винною  ОСОБА_2  у  вчинені   злочину,
передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
колегія суддів не знаходить.
     Разом з тим,  міру  покарання  ОСОБА_2.,  яка  призначена  із
застосуванням ст. 69 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,  на  думку  колегії
суддів, можливо пом'якшити, оскільки суд не в повній мірі урахував
те, що ОСОБА_2. має на утриманні неповнолітню доньку, яка  хворіє,
крім того ОСОБА_2  сама хворіє і  її  стан  погіршується,  про  що
свідчать додані до скарг довідки.
     Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок підлягає зміні.
     Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів Судової  палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду
України
     у х в а л и л а :
     касаційні  скарги  засудженої  ОСОБА_2,  адвоката   ОСОБА_3.,
потерпілої ОСОБА_1. задовольнити частково.
     Вирок Керченського міського суду Автономної  Республіки  Крим
від 18 квітня 2006 року та  ухвалу  Апеляційного  суду  Автономної
Республіки Крим від 6 червня 2006 року змінити.
     Пом'якшити призначене ОСОБА_2 покарання із застосуванням  ст.
69  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          до  3  років  позбавлення   волі   з 
позбавленням  права  обіймати  посади   пов'язані   з   виконанням
адміністративно-господарчих та  організаційно-розпорядчих  функцій
строком на 1 рік з конфіскацією всього майна.
     У решті вирок та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
     С у д д і :
     Присяжнюк Т.I.      Пошва Б.М.    Філатов В.М.