У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Вус С.М., Глоса Л.Ф.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Скадовського районного суду Херсонської області від 6 жовтня 2005
року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 4 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи
посадовою особою - IНФОРМАЦIЯ_2 Дитячого оздоровчого закладу
"Чорноморська хвиля", розташованого у смт Лазурне Скадовського
району Херсонської області, в період з грудня 2002 року по січень
2003 року, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно
привласнив та розтратив ввірене йому майно, спричинивши вказаному
закладу матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на загальну
суму 4 363 грн. 20 коп.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1
скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий
розгляд, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 призначено м'яке покарання,
оскільки не призначено додаткового покарання, зазначеного у
санкції статті закону за яким його визнано винним.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання
підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у
вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі його
показаннями, у яких він визнав себе повністю винним у вчиненні
злочину, та іншими матеріалами справи, перевіреними у судовому
засіданні, а його злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч.
4 ст. 190 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
При обранні міри покарання ОСОБА_1 судом враховано характер і
ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про його
особу, у тому числі й позитивні характеристики за місцем
проживання та негативні - за місцем роботи, щире каяття у
вчиненому, у зв'язку з чим визнано за можливе призначити йому
мінімальну міру покарання, встановлену у санкції закону, за яким
його визнано винним та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання
з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Разом з тим, суд, на порушення вимог статтями 55, 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, без достатніх на те підстав при призначені
ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 191 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не
застосував до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю,
передбачену у санкції статті закону, за яким його визнано винним,
при цьому не мотивувавши таке рішення.
З урахуванням наведеного вирок щодо ОСОБА_1 підлягає
скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суду необхідно врахувати
вищенаведене, обставини злочину, суспільну небезпечність дій
ОСОБА_1, більш повно дослідити дані про його особу та прийняти
законне і обгрунтоване рішення, зокрема у частині призначення
додаткової міри покарання.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 6
жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу
направити в той же суд на новий судовий розгляд.
С У Д Д I:
Присяжнюк Т.I. Вус С.М. Глос Л.Ф.