У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
     Колегія  суддів   Судової  палати  у   кримінальних   справах
Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Присяжнюк Т.I.,
     суддів
     Вус С.М., Глоса Л.Ф.
     за участю прокурора
     Сухарєва Є.С.,
     захисника-адвоката 
 
     ОСОБА_1
 
 
     розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  потерпілої  ОСОБА_2  на
вирок Франківського районного суду м. Львова від 3 листопада  2004
року, яким засуджено:
     ОСОБА_3,    IНФОРМАЦIЯ_1,  громадянина   України,  раніше  не
судимого,
     - за  ч.  2  ст.  286  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  3   роки
позбавлення волі  з   позбавленням  права  керувати  транспортними
засобами строком на 2 роки,  а  на  підставі  ст.  75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         звільнено від відбування покарання з іспитовим строком
на 2 роки.
     Ухвалою апеляційного суду Львівської області від  22  березня
2005 року вирок  щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.
     За вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він  23  березня
2004 року приблизно  о  18  годині  30  хвилин,  керуючи  технічно
несправним автомобілем марки  "Реннаульт-30",  рухаючись  по  вул.
Генерала Чупринки у напрямку  вул. Повстанської (у м. Львові),  на
порушення розділу 1 п. 1.5, розділу 15 п. 15.7, розділу 31  п.  п.
31.1, 31.4 Правил дорожнього  руху  України  припаркував  вказаний
автомобіль на спуску з частковим  виїздом  на  тротуар,  внаслідок
чого здійснив  наїзд  на  пішохода  ОСОБА_2,  яка  отримала  легкі
тілесні ушкодження, та ОСОБА_4, яка в результаті отриманих  тяжких
тілесних ушкоджень померла в лікарні.
     У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить судові  рішення
щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну справу  направити  на  новий
судовий  розгляд,   мотивуючи  тим,  що  йому   призначено   м'яке
покарання.
     Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_1,  яка
підтримала касаційну скаргу потерпілої  ОСОБА_2,  прокурора,  який
просив  касаційну   скаргу   потерпілої   задовольнити   частково:
скасувати  ухвалу  апеляційного  суду  щодо  ОСОБА_3,   а   справу
направити на  новий  апеляційний  розгляд,  перевіривши  матеріали
справи та обговоривши доводи скарги,  колегія  суддів  вважає,  що
касаційна скарга потерпілої підлягає задоволенню частково за таких
підстав.
     Як убачається із матеріалів  справи,  потерпіла  ОСОБА_2,  не
погоджуючись з вироком  щодо ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу,  в
якій  просила скасувати такий вирок  і  постановити  новий  вирок,
застосувавши до ОСОБА_3 більш суворе покарання.
     Розглянувши  подану  апеляцію,  апеляційний  суд   Львівської
області на порушення вимог ст. 377 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
          своє
рішення про залишення апеляції  без  задоволення,  а  вироку  щодо
ОСОБА_3 - без зміни, належним чином не мотивував.
     Відповідно до вимог вказаного закону  в  ухвалі  апеляційного
суду повинні бути проаналізовані  і  співставленні  з  наявними  у 
справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляцій  і  на
кожний з доводів  дана  вичерпна  відповідь.  У  висновках  ухвали
повинні   бути   посилання   на   відповідний   матеріальний   або
процесуальний закон. Ухвала, що не містить висновків з питань  про
доведеність або недоведеність обвинувачення, не відповідає вимогам
ст. 377 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Як вбачається із матеріалів справи, поза увагою  апеляційного
суду залишилися без відповіді деякі питання і доводи  апеляції,  а
на деякі не дано вичерпної відповіді.
     Не погоджуючись із вироком щодо ОСОБА_3,  потерпіла  ОСОБА_2, 
в  апеляції  посилалася  на  те,  що  судом  першої  інстанції  не
враховано тяжкість  вчиненого  ОСОБА_3  злочину,  внаслідок  якого
загинула малолітня дитина,  а   вона  (ОСОБА_2)  отримала  тілесні
ушкодження, а також послідуючу поведінку ОСОБА_3, зокрема  те,  що
він лише після постановлення вироку та втручання виконавчої служби
прийняв міри по відшкодуванню цивільного позову.
     Не взявши до уваги жоден із вказаних доводів та не  давши  їм
належної оцінки, апеляційний суд залишив вирок щодо ОСОБА_3, якого
звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , без зміни.
     Оскільки  апеляційний  суд  ретельно  не   перевірив   і   не
проаналізував всі доводи апеляції та не дав на них відповіді, своє
рішення про залишення апеляції без задоволення належним  чином  не
мотивував, то таке рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.
     При новому апеляційному розгляді справи  необхідно  врахувати
вищенаведене, відповісти на всі доводи апеляції і прийняти законне
та обгрунтоване рішення.
     Керуючись статтями 394-396  КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів
 
                            УХВАЛИЛА:
     Касаційну скаргу ОСОБА_2  задовольнити частково.
     Ухвалу апеляційного суду Львівської області  від  22  березня
2005 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а кримінальну  справу  направити
на новий апеляційний розгляд.
 
                            С У Д Д I:
               Присяжнюк Т.I.  Вус С.М.   Глос Л.Ф.