У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ
Верховного Суду України у складі:
головуючої
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Глоса Л.Ф., Федченка О.С.,
за участю прокурора
Казнадзея В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року
справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у
розгляді справи судом апеляційної інстанції на судові рішення щодо
ОСОБА_1.
За вироком Білозерського районного суду Херсонської області
від 17 липня 2006 року
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, громадянин України, не
судимий,
засуджений: за ст. 191 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі; за ст. 358 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю
злочинів, суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді
позбавлення волі на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, суд постановив
звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з
випробуванням та з встановленням іспитового строку на 3 роки.
Суд постановив стягнути з ОСОБА_1 на користь: ТОВ "Херсонська
зерноторгівельна компанія" - 175 226 грн. 62 коп.; НДЕКЦ при УМВС
України в Херсонській області - 706 грн. 06 коп. за проведення
експертизи.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він займаючи на підставі
наказу від 21 січня 2002 року посаду IНФОРМАЦIЯ_2 в ТОВ
"Херсонська зерноторгівельна компанія", що знаходиться за адресою
АДРЕСА_1, та виконуючи функції по закупівлі, відвантаженні
(завантаженні) сільськогосподарської продукції, являючись
матеріально відповідальною особою, переслідуючи корисливу
зацікавленість в отриманні незаконної майнової вигоди, діючи за
самостійно розробленим планом, шляхом підроблення документів,
користуючись довірою керівників приватної фірми "Діметра",
приватного підприємця ОСОБА_2, приватної торгівельно-промислової
фірми "Південна паливна компанія", з використанням відповідних
бланків документів з відбитком печатки ВАТ "Коблево", на протязі
вересня - жовтня 2002 року вчинив заволодіння насінням соняшника
ТОВ "Херсонська зерноторгівельна компанія" у кількості 161 520 кг.
загальною вартістю 180 226 грн. 62 коп. при наступних обставинах.
19 вересня 2002 року, ТОВ "Херсонська зерноторгівельна
компанія" з дочірнього підприємства державної акціонерної компанії
"Хліб України" "Братолюбівський елеватор" (ДП ДАК "Хліб України"
"Братолюбівський елеватор") Горностаївського району Херсонської
області, для здачі та переробки на зерносховище ЗАТ "Чумак"
перевозило належне йому насіння соняшника у кількості 22 080 кг.,
відвантажені згідно товарно-транспортної накладної НОМЕР_1 від 19
вересня 2002 року. ОСОБА_1, з метою заволодіння указаним насінням,
виписав накладну НОМЕР_2 від 19 вересня 2002 року, до якої вніс
завідомо неправдиві відомості про те, що постачальником указаного
насіння є ВАТ "Коблево" Бережанського району Миколаївської
області, що призвело до виникнення зобов'язань ТОВ "Херсонська
зерноторгівельна компанія" перед ВАТ "Коблево" за нібито
поставлений товар, який фактично належав указаному ТОВ, у зв'язку
з чим і перебував на зберіганні в ДП ДАК "Хліб України"
"Братолюбівський елеватор".
23 вересня 2002 року, ТОВ "Херсонська зерно-торгівельна
компанія" з ДП ДАК "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" для
здачі та переробки на зерносховище ЗАТ "Чумак" перевозило належне
йому насіння соняшника у кількості 19 400 кг., відвантажені згідно
товарно-транспортної накладної НОМЕР_3 від 23 вересня 2002 року.
ОСОБА_1, з метою заволодіння цим насінням, оформляючи указані
товарно-матеріальні цінності на зерносховище ЗАТ "Чумак", дав
вказівку водію ОСОБА_3 виписати накладну без номера від 23 вересня
2002 року, та внести туди завідомо неправдиві відомості про те, що
постачальником цього товару є ВАТ "Коблево", що спричинило
виникнення зобов'язань ТОВ "Херсонська зерноторгівельна компанія"
перед ВАТ "Коблево" за нібито поставлений товар, який фактично
належав ТОВ, у зв'язку з чим і зберігався в ДП ДАК "Хліб України"
"Братолюбівський елеватор".
Таким чином, в період з 19 по 23 вересня 2002 року, шляхом
викривлення облікових даних про надходження насіння соняшника з ДП
ДАК "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" на ЗАТ "Чумак" та
використання підроблених документів, ОСОБА_1 незаконно зазначив
постачальником указаного насіння у кількості 41 480 кг. загальною
вартістю 57 982 грн. 96 коп. ВАТ "Коблево" і фактично заволодів
цим насінням ТОВ.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, в
указаний період часу для розрахунку за сільгосппродукцію, ОСОБА_1
отримав від ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія" підзвітні
кошти, шляхом зняття готівки з банківської картки VISA, в сумі 85
867 грн. 66 коп.
Після цього, з метою приховання вчиненого заволодіння,
використовуючи наявні у нього чисті бланки бухгалтерських
документів з відбитком печатки ВАТ "Коблево", ОСОБА_1 надав в
бухгалтерію ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія"
підроблену накладну НОМЕР_4 від 25 вересня 2002 року про поставку
насіння соняшника на адресу ТОВ, що нібито мала місце, на загальну
вартість 57 982 грн. 96 коп., а також підроблені авансові звіти
від 20 і 21 вересня 2002 року та прибуткові касові ордера до них
НОМЕР_5 на суму 42 856 грн. 20 коп., НОМЕР_6 на суму 38 500 грн.
про внесення указаних грошей до каси ВАТ "Коблево", що не
відповідало дійсності.
24 вересня 2002 року, оформлюючи належне ТОВ "Херсонська
зерноторгівельна компанія" насіння соняшника на зерносховище ЗАТ
"Чумак" у кількості 37 060 кг., відвантажене з ДП ДАК "Хліб
України" "Братолюбівський елеватор" згідно товарно-транспортних
накладних НОМЕР_7 від 24 вересня 2002 року, НОМЕР_8 від 24 вересня
2002 року, діючи з корисливою метою, ОСОБА_1 не зазначив джерело
надходження цього насіння для ТОВ "Херсонська зерноторгівельна
компанія" і таким чином створив неврахований надлишок.
01 жовтня 2002 року, при оформленні насіння соняшника
належного ТОВ "Херсонська зерноторгівельна компанія" на
зерносховище ЗАТ "Чумак" у кількості 21 380 кг., відвантажене з ДП
ДАК "Хліб України" "Братолюбівський елеватор" згідно
товарно-транспортної накладної НОМЕР_9 від 30 вересня 2002 року,
ОСОБА_1 навмисно не зазначив джерело надходження указаного насіння
для ТОВ, чим збільшив створений раніше неврахований надлишок.
Таким чином, в період з 24 вересня по 01 жовтня 2002 року,
шляхом викривлення облікових даних про надходження насіння
соняшника для ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія" з ДП
ДАК "Хліб України" "Братолюбівський елеватор", ОСОБА_1 створив на
зерносховищі ЗАТ "Чумак" надлишок насіння соняшника на загальну
кількість 58 440 кг. на суму 61 275 грн. 14 коп.
В середині жовтня 2002 року ОСОБА_1 звернувся до директора ПФ
"Діметра" (м. Херсон) Степаняна А.Г. з пропозицією придбати у
нього за готівку насіння соняшника у кількості 58 440 кг., які
були раніше завезені для ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна
компанія" на зерносховище ЗАТ "Чумак" без зазначення джерела
надходження. Степанян А.Г., не будучи обізнаним у протиправності
цієї угоди, діючи в інтересах свого підприємства, з метою
отримання прибутку погодився купити у ОСОБА_1 указаний товар, за
умови надання йому документів на підтвердження наявності такої
кількості насіння на зерносховищі.
Після отримання таких документів, в середині жовтня 2002
року, Степанян А.Г. в два етапи сплатив ОСОБА_1 готівкою 34 760
грн. та 19 910 грн., а всього - 54670 грн., які засуджений
привласнив та використовував на власні потреби.
Крім того, 02 жовтня 2002 року, оформляючи належне ТОВ
"Херсонська зерновоторгівельна компанія" насіння соняшника на
указане зерносховище у кількості 21 400 кг. на суму 21 446 грн. 66
коп., яке було відвантажено з ДП ДАК "Хліб України"
"Братолюбівський елеватор" згідно товарно-транспортної накладної
НОМЕР_10 від 02 жовтня 2002 року, ОСОБА_1, маючи попередню
домовленість з приватним підприємцем м. Каховки Херсонської
області ОСОБА_4 про продаж йому насіння соняшника, вніс до
накладної без номеру від 02 жовтня 2002 року завідомо неправдиві
дані, зазначивши постачальником перевезеного товару ПП ОСОБА_4, в
той час коли фактично цей товар належав ТОВ "Херсонська
зерновоторгівельна компанія".
ОСОБА_4, будучи необізнаним стосовно незаконності цієї угоди,
діючи в інтересах свого підприємства з метою отримання прибутку,
08 жовтня 2002 року сплатив ОСОБА_1 20 546 грн. 66 коп., які
засуджений привласнив та використав на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_1, як представник ТОВ "Херсонська
зерново-торгівельна компанія" на зерносховищі ЗАТ "Чумак", діючи з
метою заволодіння товарно-матеріальних цінностей ТОВ, за
попередньою змовою з невстановленою слідством особою, розробив
план злочинних дій. За цим планом, невстановлена слідством особа
на ім'я ОСОБА_5, в середині жовтня 2002 року, звернулась до
директора ПТПФ "Південна паливна компанія" (м. Херсон) Бережного
Р.А. з пропозицією придбати у нього за готівку насіння соняшника у
кількості до 100 тонн. За домовленістю оплата за товар повинна
була здійснюватись після його надходження на зерносховище ЗАТ
"Чумак", як поставлене для ТОВ "Херсонська зерноторгівельна
компанія" від ПТПФ "Південна паливна компанія", для чого йому
необхідні чисті бланки товарно-транспортних накладних з відбитком
печатки ПТПФ. Бережний Р.А., не будучи обізнаним щодо незаконності
угоди, діючи в інтересах свого підприємства з метою отримання
прибутку, надав згоду на покупку у цієї особи товару і надав їй
декілька таких чистих бланків.
03 жовтня 2002 року, при оформленні належного ТОВ "Херсонська
зерновоторгівельна компанія" насіння соняшника на зерносховище ЗАТ
"Чумак" у кількості 19 760 кг., яке було відвантажене з ВАТ
"Золотобалківське хлібоприймальне підприємство" Новодарницького
району Херсонської області згідно товарно-транспортної накладної
НОМЕР_12 від 02 жовтня 2002 року, ОСОБА_1, виконуючи свою роль
згідно плану, дав вказівку водію ОСОБА_6 виписати фіктивну
товарно-транспортну накладну, внісши до неї завідомо неправдиві
дані про те, що власником товару є ПТПФ "Південна паливна
компанія". При цьому, ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 декілька чистих
бланків з відбитком печатки ПТПФ.
08 жовтня 2002 року, оформляючи належне ТОВ "Херсонська
зерновоторгівельна компанія" насіння соняшника у кількості 20 400
кг. на зерносховище ЗАТ "Чумак", яке було відвантажене з ДП ДАК
"Хліб України" "Братолюбівський елеватор" згідно
товарно-транспортної накладної НОМЕР_11 від 08 жовтня 2002 року,
ОСОБА_1, діючи аналогічним способом, дав вказівку водію ОСОБА_7
виписати фіктивну товарно-транспортну накладну, внісши до неї
завідомо неправдиві дані про те, що власником товару є указана
ПТПФ. При цьому, ОСОБА_1 передав ОСОБА_6 декілька чистих бланків з
відбитком печатки ПТПФ.
Таким чином, в період з 02 по 08 жовтня 2002 року, шляхом
викривлення облікових даних про надходження для ТОВ "Херсонська
зерновоторгівельна компанія" насіння соняшника з ВАТ
"Золотобалківське хлібоприймальне підприємство" і ДП ДАК "Хліб
України" "Братолюбівський елеватор" на зерносховище ЗАТ "Чумак",
ОСОБА_1 незаконно зазначив постачальником насіння на загальну
кількість 40 160 кг. на суму 39 521 грн. 86 коп. указану ПТПФ
замість ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія".
Отримавши від ТОВ підтвердження наявності вищезазначеного
насіння на зерносховищі, в середині жовтня 2002 року, Бережний
Р.А. передав невстановленій слідством особі в два етапи готівкою
17 205 грн. і 19 075 грн., а всього - 36 280 грн.
Таким чином, ОСОБА_1, в період з вересня по жовтень 2002
року, шляхом підроблення документів, заволодів 161 520 кг. насіння
соняшника ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія", незаконно
оформивши його на зерносховищі ЗАТ "Чумак" як таке, що надійшло
для ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія" від ПФ "Діметра",
ПП ОСОБА_4, ПТПФ "Південна паливна компанія" та ВАТ "Коблево",
спричинивши при цьому ТОВ "Херсонська зерновоторгівельна компанія"
матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на суму 180 226 грн.
62 коп.
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17 жовтня
2006 року зазначений вирок в частині призначення засудженому
ОСОБА_1 покарання був скасований і йому було призначено покарання:
за ст. 191 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, із застосуванням ст. 69 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, 3 роки позбавлення волі, без позбавлення
права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ст.
358 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
2 роки позбавлення волі. На
підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, за сукупністю злочинів,
ОСОБА_1 апеляційний суд визначив остаточне покарання у виді
позбавлення волі на 3 роки без позбавлення права обіймати певні
посади чи займатися певною діяльністю.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування
постановлених щодо ОСОБА_1 судових рішень, посилаючись на
неправильне застосування судами кримінального закону та м'якість
призначеного засудженому покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
викладені у касаційному поданні прокурора доводи, колегія суддів
вважає, що це подання підлягає задоволенню.
Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 було визнано винуватим
у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
- привласнення чужого майна, вчиненого у
великих розмірах на загальну суму 180 226 грн. 62 коп.
При призначенні покарання ОСОБА_1 за цей злочин апеляційний
суд застосував положення, передбачені ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Але, із мотивувальної частини вироку не видно які ж
саме обставини, крім зазначених у вироку даних, що характеризують
засудженого, судом були визнані такими, що пом'якшують покарання
та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Крім того, не дивлячись на те, що санкцією ст. 191 ч.4 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
передбачено обов'язкове додаткове покарання у
виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною
діяльністю і приймаючи до уваги те, що злочин засудженим вчинено з
використанням своєї посади, у вироку відсутнє належне
обгрунтування причин непризначення ОСОБА_1 указаного додаткового
покарання.
З врахуванням перелічених обставин, колегія суддів вважає
обгрунтованими доводи подання про м'якість призначеного ОСОБА_1
покарання і про те, що при вирішенні цього питання апеляційним
судом не були дотримані вимоги ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
У зв'язку з цим вирок апеляційного суду підлягає скасуванню,
а справа поверненню на новий апеляційний розгляд. Під час цього
розгляду, вирішуючи питання призначення ОСОБА_1 покарання,
апеляційному суду слід врахувати наведені обставини і призначити
йому покарання з дотриманням відповідних вимог закону.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів,
ухвалила:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді
справи в апеляційній інстанції задовольнити.
Вирок апеляційного суду Херсонської області від 17 жовтня
2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий
апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.
Судді:
Присяжнюк Т.I. Глос Л.Ф. Федченко О.С.