У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Вус С.М., Глоса Л.Ф.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок
Ковпаківського районного суду Сумської області від 25 травня 2005
року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
- за ч. 3 ст. 158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчих комісій
по виборах Президента України, депутатів рад усіх рівнів на строк
3 роки, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від
відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2, громадянку України, раніше не судиму,
- за ч. 3 ст. 158 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років
позбавлення волі з позбавленням права бути членом виборчих комісій
по виборах Президента України, депутатів рад усіх рівнів на строк
3 роки, а на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
звільнено від
відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.
В апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не
переглядався.
За вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у тому, що
вони, будучи, відповідно, IНФОРМАЦIЯ_3 та IНФОРМАЦIЯ_4 дільничної
виборчої комісії виборчої дільниці НОМЕР_1 у АДРЕСА_1, 31 жовтня
2004 року з метою фальсифікації результатів виборів внесли до
виборчих документів - протоколів завідомо неправдиві відомості
щодо результатів голосування на виборах 2004 року Президента
України, засвідчили їх своїми підписами та підписами інших членів
дільничної виборчої комісії та печаткою, а потім передали до
територіальної виборчої комісії НОМЕР_2 у м. Білопілля Сумської
області.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий
розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального
закону, оскільки судом при звільнені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від
відбування покарання на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
не
враховано, що додаткові покарання підлягають реальному виконанню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав
касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання
підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин,
викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у
тому числі їх показаннями, у яких вони визнали себе винними, а їх
злочинні дії судом правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 158 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується покарання, то воно призначене з урахуванням
положень ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та в межах санкції закону,
за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними і правильно звільнено
їх від відбування покарання з іспитовим строком.
Разом з тим, суд, звільнивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від
відбування покарання на підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, не
в достатній мірі врахував вимоги вказаної норми закону, оскільки
вона передбачає можливість звільнення від відбування лише
основного покарання.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7
( v0007700-03 ) (v0007700-03)
"Про практику призначення судами кримінального
покарання" додаткові покарання підлягають реальному виконанню, про
що суд зазначає в резолютивній частині вироку.
Як убачається з вироку питання, призначення ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 додаткової міри покарання, передбаченої у санкції статті
закону, за яким їх визнано винними, у виді позбавлення права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, судом не
вирішено.
За таких обставин вирок підлягає скасуванню, а справа
направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1
та ОСОБА_2 необхідно звернути увагу на вищезазначене, а якщо суд
прийде до висновку щодо винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні
злочину, то при призначенні покарання слід прийняти законне та
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційне подання прокурора задовольнити.
Вирок Ковпаківського районного суду Сумської області від 25
травня 2005 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну
справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
С У Д Д I:
Присяжнюк Т.I. Вус С.М. Глос Л.В.