У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
      Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Присяжнюк Т.I.
     суддів
     Вус С.М.,  Глоса Л.Ф.
     за участю прокурора
     Сухарєва О.М.
 
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційною  скаргою  захисника  ОСОБА_1.  на
вирок Чугуївського  районного  суду  Харківської  області  від  21
квітня 2005 року, яким засуджено
 
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     уродженця м. Даугавпілсе, Латвія,
     мешканця АДРЕСА_1,
     раніше не судимого
     за ст. 185 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  роки  обмеження
волі.
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_2.  звільнено
від відбування призначеного покарання з  іспитовим  строком  на  2
роки.
     Відповідно  до  ст.  76  КК  України   ( 2341-14 ) (2341-14)
           ОСОБА_2.
зобов'язано  не  виїжджати  за  межі  України  на  постійне  місце
проживання без дозволу органів  кримінально-виконавчої  інспекції,
повідомляти ці  органи  про  зміну  місця  проживання,  роботи  та
навчання.
     В апеляційному порядку справа не переглядалася.
     Цим  же  вироком  засуджено  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5.  та
ОСОБА_6, вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржується.
     ОСОБА_2. засуджено за те, що він 26 січня 2005 року,  близько
1 години, за попередньою змовою з  ОСОБА_3.,  прийшли  до  будинку
АДРЕСА_2, де таємно викрали з  каналізаційного  колодязя  металеве
кільце вартістю 330 гривень.
     ОСОБА_4.  11  січня  2005  року,  близько   22   години,   за
попередньою змовою з ОСОБА_3., прийшли до  будинку  №АДРЕСА_3,  де
таємно викрали з каналізаційного колодязя металеве кільце вартістю
330 гривень.
     У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. в інтересах засудженого
ОСОБА_2. порушує питання про скасування вироку з закриттям справи.
На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що  суд  необгрунтовано
засудив ОСОБА_2., оскільки вчинене ним  діяння  не  є  кримінально
караним.
     Заслухавши   доповідь   судді,   міркування   прокурора   про
скасування вироку у зв'язку з декриміналізацією вчинених  ОСОБА_2.
та ОСОБА_4. діянь, перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши
доводи  скарги,  колегія  суддів  вважає,  що   касаційну   скаргу
захисника слід задовольнити з таких підстав.
     Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2. за  попередньою  з
мовою з ОСОБА_3. таємно викрав майно вартістю 330  гривень.  Подія
мала місце 26 січня  2005  року,  а  30  червня  2005  року  набув
чинності Закон України від 2 червня 2005 року " Про внесення  змін
до   Кодексу   України   про    адміністративні    правопорушення"
( 2635-15 ) (2635-15)
        , яким ст.  51  КУпАП  викладено  у  новій  редакції  і
встановлено,  що  викрадення   чужого   майна   шляхом   крадіжки,
шахрайства, привласнення чи розтрати  вважається  дрібним,  за  що
передбачена адміністративна відповідальність, якщо вартість такого
майна на момент  вчинення  правопорушення  не  перевищувала  трьох
неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
     Таким чином, цим законом здійснена часткова  декриміналізація
окремих злочинів,  і  зокрема  передбачених  ст.  185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Оскільки,  відповідно   до   ст.   58   Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         та ч. 1 ст. 5 КК України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          закон,  який
скасовує або пом'якшує відповідальність, має зворотну дію в  часі,
тобто  поширюється  на  осіб,  що  вчинили  відповідні  діяння  до
набрання законом чинності, у тому числі і на осіб, які  відбувають
покарання, то, виходячи  із  положень  названих  законів,  вчинена
ОСОБА_2. 26 січня 2005 року крадіжка  чужого  майна  вартістю  330
гривень, що кваліфікована  судом  за  ч.  2  ст.  185  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        , на даний час не може визнаватися злочином.
     Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає  за  необхідне  на
підставі  ст.  5  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          вирок  щодо   ОСОБА_2.
скасувати, а кримінальну справу щодо нього за  ст.  185  ч.  2  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         закрити за  відсутністю  в  його  діях  складу
злочину.
     Крім того, як убачається з  матеріалів  справи,  ОСОБА_4.  11
січня 2005 року вчинив крадіжку чужого майна на суму 330  гривень,
вирок  щодо  якого  в  касаційному  порядку  не  оскаржено,  тому,
відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  вирок
щодо ОСОБА_4 також слід скасувати, а справу закрити.
     Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395-396  КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів Верховного Суду України,
     у х в а л и л а :
     Касаційну скаргу захисника ОСОБА_1. задовольнити.
     Вирок Чугуївського районного суду Харківської області від  21
квітня 2005 року щодо ОСОБА_2 та, в  порядку  ч.  2  ст.  395  КПК
України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , щодо ОСОБА_4 на підставі  ст.  5  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         - скасувати.
     Кримінальну справу щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_4 за ст. 185  ч.  2
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         закрити за відсутністю  в  їх  діях  складу
злочину.
     Судді :