У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
      Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
                 у кримінальних справах у складі:
 
     Головуючого
     Синявського О.Г.
     Суддів
     Пекного С.Д.  і Нікітіна Ю.I.
 
     розглянувши в судовому засіданні 30  січня  2007  року  в  м.
Києві  кримінальну  справу  за  касаційними  скаргами   захисників
ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  на   вирок   Харківського   районного   суду
Харківської області від 20 січня 2006 року та ухвалу  апеляційного
суду Харківської області від 30 березня 2006 року,
 
                       В С Т А Н О В И Л А:
     зазначеним вироком
 
     ОСОБА_3,
     IНФОРМАЦIЯ_1 року народження, раніше не судиму, -
     засуджено за ч. 1 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  2  років
11  місяців  обмеження  волі.  На  підставі  ст.  75  КК   України
( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_3  від   відбування   покарання   звільнено   з
випробуванням з іспитовим строком 2 роки.  Згідно  зі  ст.  76  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на засуджену покладено  обов'язки:  періодично
з'являтись для реєстрації в орган кримінально-виконавчої  системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну  місця
проживання, роботи, навчання.
     На користь  акціонерного  товариства  закритого  типу  "Ринок
Кутузовський" з ОСОБА_3 стягнуто 203 грн.
     Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30  березня
2006 року вирок залишено без зміни.
     ОСОБА_3 засуджено за те, що вона у період часу  з  1  березня
2004  року  по  22  березня  2004  року,  будучи   співзасновником
акціонерного товариства закритого  типу  "Ринок  Кутузовський",  у
загальному  користуванні  якого   знаходиться   земельна   ділянка
загальною  площею  0,3651  га,  в  документи,  які  видаються   та
посвідчуються підприємством і надають право, у даному випадку,  на
придбання земельної ділянки, внесла неправдиві відомості, а  саме,
у бланк з реквізитами АТЗТ "Ринок Кутузовський"  текст,  згідно  з
яким акціонери зазначеного АТЗТ не заперечують проти придбання  ПП
"Аракс", яким володіє  ОСОБА_3,  у  приватну  власність  земельної
ділянки загальною площею 0,3651 га та у виписку з протоколу  №  32
від  1  березня  2004   року   установчих   зборів   АТЗТ   "Ринок
Кутузовський"  дані  про  те,  що  збори  акціонерів  цього   АТЗТ
дозволили ПП  "Аракс"  оформити  придбання  у  приватну  власність
вищевказаної земельної ділянки, після чого  завірила  у  нотаріуса
копії  вказаних  документів,  які  надала   в   органи   місцевого
самоврядування - Циркунівську сільську Раду для отримання права на
придбання в приватну власність зазначеної земельної ділянки.
     У касаційних скаргах захисники  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  просять
судові   рішення   скасувати,   а   справу   направити   на   нове
розслідування, посилаючись на однобічність й неповноту  досудового
та судового слідства,  невідповідність  висновків  суду  фактичним
обставинам  справи.  Вони  зазначають,  що  ОСОБА_3  документи  не
підробляла та за їх посвідченням до нотаріуса не зверталась.
     Заслухавши  доповідача,  перевіривши  матеріали   справи   та
обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія  суддів  знаходить,
що касаційні скарги захисників не підлягають задоволенню.
     Доводи  захисників  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2,  викладені   в   їх
касаційних скаргах, які, на їх думку, є підставою  для  скасування
судових рішень, були предметом розгляду та оцінки суду апеляційної
інстанції, а тому при розгляді  касаційних  скарг  колегія  суддів
виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
     Висновки суду про  доведеність  вини  засудженої  у  вчиненні
злочину, передбаченого  ч.  1  ст.  358  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
відповідають   фактичним   обставинам   справи,    підтверджуються
дослідженими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованими.
     Такі висновки суд зробив на підставі досліджених ним доказів,
а саме: показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про те,  що  на
зборах акціонерів АТЗТ "Ринок Кутузовський"  рішення  про  надання
ОСОБА_3  дозволу  на  викуп  земельної  ділянки   не   приймалось;
ОСОБА_7 - про те, що у надану  нею  ОСОБА_3  виписку  з  протоколу
зборів АТЗТ вона не вносила текст про надання ОСОБА_3  дозволу  на
викуп земельної ділянки; ОСОБА_8 та її помічника ОСОБА_9 - про те,
що ОСОБА_8 завіряла надані ОСОБА_3 документи,  які  містили  текст
щодо дозволу на викуп ОСОБА_3  земельної  ділянки;  ОСОБА_10,  яка
зазначила,  що  у  Циркунівську  сільську  Раду   ОСОБА_3   надала
документи  на  викуп   земельної   ділянки,   що   знаходилась   у
користуванні АТЗТ "Ринок Кутузовський"; висновків судово-технічної
та судово-почеркознавчої експертиз; протоколів слідчих дій,  інших
матеріалів справи. Цими доказами спростовуються доводи  захисників
про можливу причетність інших осіб до  підроблення  документів  та
про непричетність ОСОБА_3 до їх підроблення.
     За таких обставин дії ОСОБА_3 за ч.  1  ст.  358  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         кваліфіковано правильно.
     Доводи захисників про те, що доказом винуватості  ОСОБА_3  не
може бути реєстр нотаріуса  ОСОБА_8,  тому  що  остання  підробила
його, не можна визнати переконливими, оскільки матеріалами  справи
безпосередньої   причетності   нотаріуса   ОСОБА_8   до   вчинення
будь-якого  злочину  не  встановлено,  а  в   касаційних   скаргах
захисників достатніх доводів не наведено.
     Всебічно, повно й об'єктивно розглянувши всі обставини справи
в їх сукупності та давши  зібраним  по  справі  доказам  правильну
оцінку, суд дійшов вірних  висновків  про  винуватість  ОСОБА_3  у
вчиненні інкримінованого їй злочину і  правильно  кваліфікував  її
дії за ч. 1 ст. 358 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        . Підстав для скасування
судових рішень та направлення  справи  на  нове  розслідування  не
вбачається.
     Перевіркою матеріалів  справи  не  встановлено  процесуальних
порушень при дослідженні і оцінці наведених у вироку доказів,  які
ставили б під сумнів правильність висновків суду щодо  доведеності
вини ОСОБА_3 у вчиненні  зазначеного  у  вироку  злочину,  та  які
тягнуть скасування судових рішень.
     Призначене засудженій покарання відповідає вимогам ст. 65  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     За таких обставин підстави для призначення справи до розгляду
в касаційній інстанції Верховного  Суду  України  з  повідомленням
учасників процесу відсутні.
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів -
 
                        У Х В А Л И Л А :
     у задоволенні касаційних скарг захисникам ОСОБА_1 та  ОСОБА_2
 відмовити.
                           С У Д Д I :
     СИНЯВСЬКИЙ О.Г.  ПЕКНИЙ С.Д.  НIКIТIН Ю.I.