У х в а л а
 
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Верещак В.М.,
     суддів
     Гошовської Т.В., Мороза М.А.,
     розглянувши у судовому засіданні у м.  Києві  25  січня  2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого ОСОБА_1
на вирок Алуштинського міського суду  Автономної  Республіки  Крим
від 17 лютого 2006 року,
 
                      в с т а н о в и л а :
     Зазначеним вироком:
     ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 року  народження,  в  силу  ст.  89  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         несудимий, -
     засуджений за ст. 368 ч. З КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 8  років
позбавлення волі, з позбавленням права займати керівні  посади  на
підприємствах, установах, будь-яких форм власності строком на  три
роки, з конфіскацією 1/2 частини особистого майна.
     ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він,  працюючи  на  посаді
IНФОРМАЦIЯ_2 держпідприємства  "Алуштинське  ЖЕУ  "Алуштабуд",  і, 
будучи посадовою особою,  протягом  2000-2005  років  неодноразово
брав хабарі від громадян за прописку в гуртожитках, що перебувають
на балансі підприємства,  а  також  за  підписання  документів  на
наступну регістрацію кімнат.
     Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки  Крим  від  6
квітня 2006 року вирок змінений: перекваліфіковано дії засудженого
за епізодами одержання хабара від ОСОБА_2 у жовтні 2003 року,  від
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 із ч. 3 ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на  ч.  2
ст. 368 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         та призначено покарання  у  вигляді
п'яти років позбавлення волі з позбавленням права займати  керівні
посади на підприємствах, установах, будь-яких  форм  власності  на
строк два роки, з конфіскацією 1/3 частини його майна. На підставі
ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          остаточно  призначено  покарання  у
вигляді восьми років позбавлення волі з позбавленням права займати
керівні  посади  на  підприємствах,  установах,   будь-яких   форм
власності на строк три роки й з конфіскацією 1/2 частини майна, що
є його власністю
     Засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити,  за  епізодами
одержання хабарів від ОСОБА_2, ОСОБА_3 - справу закрити,  оскільки
зазначених злочинів він не вчиняв; за епізодом одержання хабара  у
ОСОБА_4-  перекваліфікувати  його  дії  на  ст.368  ч.1КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         і пом'якшити покарання.
     Заслухавши  доповідь  судді,  перевіривши  матеріали  справи,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з таких підстав.
     Висновок суду про доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
злочинів, за  які  його  засуджено,  є  обгрунтованим,  відповідає
фактичним обставинам справи та підтверджений сукупністю зібраних у
справі доказів.
     Так,  потерпіла  ОСОБА_2  показала,  що  вона  звернулась  до
ОСОБА_1 для покращення своїх житлових умов, а саме для прописки її
майбутнього чоловіка ОСОБА_5 в кімнаті гуртожитку. ОСОБА_1 вимагав
за прописку грошей, вона дала йому 16 березня 2000 р. 2000 доларів
США (10926,40 грн.) і чоловік був  прописаний  у  кімнату  НОМЕР_1
гуртожитку АДРЕСА_1. У подальшому, у жовтні 2003  року  вона  дала
йому ще 1500 доларів  за  сприяння  приватизації  ОСОБА_5  окремої
кімнати НОМЕР_2 гуртожитку АДРЕСА_2. при цьому у  першому  випадку
ОСОБА_1 написав розписку про те, що він взяв у борг. 2000  доларів
США, хоч вона йому гроші у борг не пропонувала.
     Ці покази підтвердив потерпілий ОСОБА_5.
     Потерпіла ОСОБА_6 показала, що  в  2000  році  вона  з  метою
покращення житлових умов свого  сина,  звернулася  до  ОСОБА_1  із
проханням прописати сина й передала йому 200 доларів США,  ОСОБА_1
затягував із пропискою. Через півроку принесла ще 200 доларів США.
Після цього ОСОБА_1 прописав її сина в гуртожитку на  ліжко-місце.
29 грудня 2002 року вона передала ще 800 доларів США  за  прописку
сина в окремій кімнаті. На той час вона вже передала ОСОБА_1  1200
доларів США і він написав розписку  про  одержання  цієї  суми.  У
кінці грудня 2004 року вона дала ОСОБА_1 ще 200 доларів  США,  але
він нічого не зробив.
     Сідок ОСОБА_7 дав аналогічні показання.
     У  суду  не  було  підстав  ставити  під   сумнів   показання
потерпілих  та  свідка,  оскільки  вони   узгоджуються   з   іншим
матеріалам справи.
     Зокрема, даними, що містяться у  паспорті  ОСОБА_8  та  формі
НОМЕР_3.
     Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
     Будь-яких  порушень  кримінально-процесуального  закону,  які
були б підставами для  скасування  чи  зміни  судових  рішень,  по
справі не встановлено.
     Міра покарання призначена  засудженому  з  урахуванням  вимог
ст.65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Керуючись ст. ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
                         У Х В А Л И Л А:
     Касаційну   скаргу   засудженого    ОСОБА_1   залишити    без
задоволення.
 
                            С у д д і:
     Верещак В.М.  Гошовська Т.В.  Мороз М.А.