У Х В А Л А

       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі:

     головуючого - судді

     Мороза М.А.,

     суддів

     Верещак В.М., Гошовської Т.В.

     розглянула в судовому засіданні 25 січня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним поданням заступника  Генерального
прокурора України на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва
від 2 березня 2006 року щодо ОСОБА_1

     Зазначеним вироком

     ОСОБА_1,

     раніше двічі судимого, останній раз 19 вересня

     2000 р. за ч.ч.  2,  3  ст.  140,  ч.2  ст.  141  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        

     на 6 років 6 місяців позбавлення волі,

     звільненого 20 вересня 2005 р. умовно-достроково

     на 1 рік 2 місяці 2 дні,

     засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки
позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки
позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.  70  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 3 роки позбавлення волі.

     На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до цього  покарання
частково приєднано невідбуте покарання за попереднім  вироком  від
19  вересня  2000  р.  6  місяців  позбавлення  волі  і  остаточно
визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

     . Відповідно до ст. 96 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         до  засудженого
застосовано примусове лікування від наркоманії по місцю відбування
покарання.

     В апеляційному порядку справа не розглядалася.

     ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за  те,  що  він,  будучи
особою, неодноразово судимою за крадіжки, 3 листопада  2005  р.  з
квартири АДРЕСА_1 таємно викрав майно ОСОБА_2 вартістю 1175 грн.

     Крім того, 7 листопада 2005  р.  ОСОБА_1  проник  у  квартиру
АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно ОСОБА_3 вартістю 4240 грн.

     У  касаційному  поданні  заступник   Генерального   прокурора
України, не оспорюючи  доведеність  винності  ОСОБА_1  у  вчиненні
зазначених  злочинів  і  правильності   кваліфікації   його   дій,
посилаючись на необгрунтованість застосування до  засудженого  ст.
96  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           та   невідповідність   призначеного
покарання, просить скасувати вирок  щодо  ОСОБА_1  з  направленням
справи  на  новий  судовий  розгляд  у  зв'язку   з   неправильним
застосуванням  кримінального  закону  та   м'якістю   призначеного
покарання.

     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, колегія  суддів  вважає,  що  справу  слід  призначити  до
розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у  ст.  384
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     Керуючись ст. ст. 389, 394 КПК України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  колегія
суддів

     у х в а л и л а :

     призначити кримінальну справу  щодо  ОСОБА_1  до  касаційного
розгляду на 10 годину 22 березня  2007  року,  про  що  повідомити
осіб, зазначених у ч. 2 ст. 384 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        .

     С у д д і :

     Верещак В.М. Гошовська Т.В. Мороз М.А.