У х в а л а
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
 
                Верховного Суду України у складі:
     Головуючого
     Міщенка С.М.,
     суддів
     Паневіна В.О. та Школярова В.Ф.,
 
     розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 23 січня  2007
року  кримінальну  справу  за   касаційним   поданням   заступника
прокурора Луганської області Стося С.П. на вирок  щодо  ОСОБА_1  і
ОСОБА_2, -
 
                           встановила:
 
     вироком  Антрацитівського  міськрайонного   суду   Луганської
області від 25 квітня 2006 року
 
     ОСОБА_1, уродженця  IНФОРМАЦIЯ_1,  мешканця  міста  Антрацита
Луганської області, раніше не судимого, -
 
                                та
 
     ОСОБА_2, уродженця та  мешканця  міста  Антрацита  Луганської
області, раніше не судимого, -
 
     кожного засуджено за:
 
     - ст. 186 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 4  роки  позбавлення
волі;
 
     - ст. 187 ч. 2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         із застосуванням ст. 69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 5 років позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         ОСОБА_1 та  ОСОБА_2
кожному визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.
 
     На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          ОСОБА_2  звільнено
від відбування покарання з випробуванням  з  іспитовим  строком  2
роки, а ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням
з іспитовим  строком  2  роки  на  підставі  ст.  104  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
        .
 
     Цим же вироком засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6,
судові рішення щодо яких не оскаржено.
 
     У апеляційному  порядку  вирок  щодо  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  не
переглядався.
 
     ОСОБА_1 і  ОСОБА_2  визнано  судом  винними  і  засуджено  за
вчинення ними таких злочинів.
 
     23 листопада  2005  року  близько  17-ої  години  ОСОБА_1  на
території  3-ої  міської  лікарні,  що  розташовувалася  в  селищі
Крепенський міста Антрацита Луганської області,  із  застосуванням
насильства, що не було небезпечним для життя та здоров'я, відкрито
заволодів майном ОСОБА_7 на суму 510 гривень.
 
     1 грудня 2005 року близько 22-ої години ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на
площі  імені  Леніна  у  місті  Антрациті  Луганської  області  із
застосуванням насильства, що не  було  небезпечним  для  життя  та
здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_8 на суму 240 гривень.
 
     4 січня 2006 року близько  22-ої  години  10  хвилин  ОСОБА_1
разом з іншим  засудженим  по  справі  ОСОБА_3  неподалік  будинку
АДРЕСА_1 із застосуванням насильства, що не було  небезпечним  для
життя та здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_9 на суму  219
гривень 50 копійок.
 
     9  січня  2006  року  близько  20-ої  години  ОСОБА_1   разом
ОСОБА_10, будучи в  стані  алкогольного  сп'яніння,  на  території
центральної міської лікарні міста Антрацита Луганської області  із
застосуванням  насильства,  що  було  небезпечним  для   здоров'я,
заволоділи майном ОСОБА_11 на  суму  868  гривень  30  копійок.  У
результаті розбійного нападу потерпіла ОСОБА_11 отримала середньої
тяжкості тілесні ушкодження.
 
     14 січня 2006 року близько 23-ої  години  30  хвилин  ОСОБА_1
разом з  іншим  засудженим  у  справі  ОСОБА_12,  будучи  в  стані
алкогольного   сп'яніння,   неподалік    будинку    АДРЕСА_2    із
застосуванням насильства, що не  було  небезпечним  для  життя  та
здоров'я, відкрито заволоділи майном ОСОБА_13 на суму  584  гривні
80 копійок. У результаті відкритого заволодіння  майном  потерпіла
ОСОБА_13 отримала легкі тілесні ушкодження.
 
     У  касаційному  поданні  прокурора  порушується  питання  про
скасування вироку суду з  направленням  справи  на  новий  судовий
розгляд  з  мотивів  м'якості  призначеного  ОСОБА_1  та   ОСОБА_2
покарання. Суд, на думку прокурора, невірно  прийняв  рішення  про
призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої  межі
та звільнення від його відбування з випробуванням. Ці засуджені не
розкаялися у вчиненому, не сприяли у розкритті  злочинів,  вчинили
тяжкі  злочини,  а  перелічені  судом  обставини  про   можливість
призначення  їм  такої  міри  покарання  не  є  переконливими  для
обгрунтування такого рішення.
 
     Заслухавши   доповідь   судді   Верховного   Суду    України,
перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів  вважає,
що доводи касаційного подання мають бути перевірені в  касаційному
порядку з повідомленням учасників судового розгляду.
 
     Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів, -
                         У Х В А Л И Л А:
 
     Кримінальну справу  щодо  ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  за  касаційним
поданням прокурора призначити до касаційного  розгляду  в  колегію
суддів Судової  палати  у  кримінальних  справах  Верховного  Суду
України на 10-у годину 27 лютого  2007  року,  про  що  повідомити
прокуратуру, засуджених ОСОБА_1  і  ОСОБА_2  та  потерпілих,  яким
надіслати  копії  касаційного  подання,  а  також  усіх  учасників
судового розгляду, інтересів яких воно стосується.
 
     Судді:
 
     Міщенко С.М. Паневін В.О. Школяров В.Ф.