У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Присяжнюк Т.I.,
Суддів Філатова В.М., Пошви Б.М.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 січня 2007 року
справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Севастополя
від 13.10.2004 р. та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від
30.08.2005 р..
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1народження, громадянин України, раніше
неодноразово судимий - останній раз - вироком Ленінського
районного суду м. Севастополя від 03.09.1999 р. за ст. 229-6 ч.1
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 місяців 23 днів позбавлення волі.
за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення
волі з кофіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві
власності.
ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 народження, громадянин України, раніше
судимий вироком Ленінського районного суду м. Севастополя від
18.06.1999 р. за ст. 81 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить
засудженому на праві власності. Звільнений з місць позбавлення
волі 07.08.2001 р. по ст. 3 п. "в" Закону України "Про амністію"
( 2593-14 ) (2593-14)
від 05.07.2001 р.
за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, яке належить засудженому на праві власності.
ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 народження, громадянин України, раніше
неодноразово судимий - останній раз - вироком Бахчисарайського
районного суду Автономної Республіки Крим від 04.05.1999 р. за ст.
140 ч.3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі
за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на
праві власності.
ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_4 народження, громадянин України, раніше
судимий - останній раз - вироком Гагарінського районного суду м.
Севастополя від 09.07.1992 р. за ст. 101 ч.3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 11 років позбавлення волі.
за ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 8 років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на
праві власності.
Ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 30.08.2005 р.
вирок суду залишено без змін.
ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та інша особа, матеріали
справи щодо якої виділені в окреме провадження, вступили у
попередній зговір, спрямований на вчинення розбійного нападу та
заволодіння майном ТОВ "ОПТ -Iндустрія"(далі- ТОВ), розприділивши
ролі та задачі кожного.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 вступив у зговір з іншою
особою, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження,
та ОСОБА_2, запропонувавши останньому вчинити напад на особу, яка
перевозила гроші ТОВ - ОСОБА_5 у дворі будинку, розташованого по
АДРЕСА_1, та заволодіти грошовими коштами.
15.01.2003 р. приблизно о 13 год. на території оптового
складу ТОВ, розташованого по АДРЕСА_2, реалізуючи злочинний намір,
спрямований на заволодіння грошовими коштами ТОВ шляхом розбійного
нападу, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та інша особа, матеріали справи щодо якої
виділені в окреме провадження, для доведення свого злочинного
умислу до кінця вступили у злочинний зговір з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 і
повідомили їх про свій злочинний намір. Обговоривши дії та роль
кожного по вчиненню злочину, ОСОБА_3 виготовив за місцем
проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_3знаряддя злочину - металеву трубу,
яку обмотав ізоляційною стрічкою.
О 18 год. цього ж дня ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, діючи згідно
з відведеною кожному роллю реалізували злочинний умисел,
спрямований на заволодіння грошовими коштами ТОВ.
Так ОСОБА_3 у дворі буд. по АДРЕСА_1 після того, як ОСОБА_2
показав людину, на яку потрібно було вчинити напад, застосувавши
насильство, небезпечне для життя та здоров"я потерпілого ОСОБА_5,
заподіяли останньому легкі тілесні ушкодження, що потягли
короткочасний розлад здоров"я, та заволоділи грошовими коштами ТОВ
у сумі 6 226 грн. 32 коп..
В момент вчинення злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своєю
присутністю забезпечили безпечність вчинення злочину, а після
розбійного нападу створили можливість ОСОБА_3 покинути місце
злочину.
У касаційних скаргах:
засуджений ОСОБА_1 вказує на те, що засуджений за ст. 187 ч.4
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
безпідставно, оскільки лише спостерігав за
навколишньою обстановкою, отримавши за це гроші у сумі 200 грн., а
тому просить перекваліфікувати його дії на ст. 256 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
із пом"якшенням обраної йому міри покарання. Також
вказує, що під час досудового слідства до нього застосовувались
недозволені методи ведення слідства, йому не було надано права на
ознайомлення з протоколом судового засідання та, на думку
засудженого, диски аудиозапису судового процесу є сфальшованими.
Засуджений ОСОБА_4 не погоджується з постановленими щодо
нього судовими рішеннями та стверджує, що до вчинення злочину
непричетний та засуджений необгрунтовано. Вказує також у скарзі на
те, що безпідставно судом був позбавлений права на останнє слово.
Вказує також на те, що судом безпідставно відхилено його
клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та
аудиозаписом судового процесу.
Засуджений ОСОБА_2 не погоджується з кваліфікацією дій за ст.
187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Свої доводи засуджений обгрунтовує
тим, що йому не було відомо про можливість застосування ОСОБА_3 до
потерпілого насильства, небезпечного для життя та здоров"я
потерпілого ОСОБА_5, а тому вважає, що його дії необхідно
перекваліфікуватьи зі ст. 187 ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ст.
186 ч.2 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, вважаючи, що безпосередній
виконавець злочину вийшов за межі попередніх домовленостей. Крім
цього, не погоджується з визначеним судом початком строку
відбування покарання. Просить також пом"якшити обрану йому міру
покарання.
засуджений ОСОБА_3 порушує питання про скасування
постановлених по справі судових рішень, оскільки вважає, що він
добровільно відмовився від вчинення розбійного нападу, а тому, на
думку засудженого, не може бути притягнутий до кримінальної
відповідальності за злочин, передбачений ст. 187 ч.4 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
. Вказує на те, що в основу вироку були покладені
показання, дані ним під час досудового слідства з порушенням вимог
закону, та показаннях ОСОБА_1, який обмовив його у причетності до
скоєння цього злочину.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що
вони не підлягають до задоволення.
Викладені в скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи про
неправильну кваліфікацію їх дій та необхідність їх
перекваліфікації на ст. 256 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та відповідно
на ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та засуджених ОСОБА_4 та
ОСОБА_3 про необгрунтованість їх засудження перевірені і визнані
безпідставними.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кожним злочину, передбаченого ст. 187
ч.4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, грунтуються на сукупності зібраних та
перевірених в судовому засіданні доказах.
Під час досудового слідства засуджений ОСОБА_2 підтвердив, що
він домовився з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та іншою особою,
матеріали справи щодо якої видідені в окреме провадження, вчинити
злочин щодо особи, яка перевозить гроші. При цьому згідно з
попередньою домовленістю ролі були розприділені: він та ОСОБА_1
залишилися спостерігати за навколишньою обстановкою і у разі
необхідності надати допомогу безпосередньому виконавцю злочину -
ОСОБА_3, який мав з собою спеціально пристосований предмет - палку
для заподіяння тілесних ушкоджень. При цьому вони, діючи згідно з
обумовленим планом і роллю кожного у вчиненні розбійного нападу,
узгоджено, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та
здоров"я потерпілого ОСОБА_5, заволоділи пакетом з грошима
останнього, в подальшому розділивши гроші між собою.
Під час досудового слідства засуджений ОСОБА_1 не
заперечував, що йому було відомо про бажання інших осіб,
засуджених по даній справі, вчинити розбійний напад на
потерпілого, який перевозить гроші, бачив в руках ОСОБА_3 металеву
трубу, перебував недалеко від місця вчинення злочину, чув крики
потерпілого, а пізніше поїхав в заздалегідь обумовлене місце, де
гроші, які були викрадені у інкасатора, розділені між ним,
ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Під час досудового слідства засуджений по даній справі
ОСОБА_4 підтвердив, що познайомив ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з
особою на ім"я ОСОБА_6 з метою заволодіння грошовими коштами. При
цьому він порекомендував обмотати металеву трубу тканиною та
ізоляціонною стрічкою. Після вчинення розбійного нападу гроші,
якими заволоділи учасники злочину, були поділені.
Під час досудового слідства засуджений ОСОБА_3., будучи
допитаним у якості обвинуваченого, повністю визнав себе винним у
вчиненні за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу на
інкасатора, вказуючи при цьому, що він вдарив потерпілого по
голові металевою трубою, вихопив пакет з грошима та покинув місце
злочину. У обумовленому місці всі учасиники злочину зустрілися та
поділили гроші.
Як під час досудового слідства так і в судовому засіданні
потерпілий ОСОБА_5, даючи послідовні та узгоджені показання,
пояснив про обставини вчинення щодо нього розбійного нападу з
метою заволодіння коштами, які він перевозив, вказуючи при цьому,
що удари металевою трубою йому наносив ОСОБА_3
Суд обгрунтовано визнав ці показання достовірними та поклав
їх в основу вироку, оскільки вони підтверджуються протоколом
огляду місця події, під час якого було виявлено та вилучено
металеву трубу, обмотану тканиною та ізоляційною стрічкою, даними
висновку судово-медичної експертизи, згідно з якою у потерпілого
виявлені легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад
здоров"я, а також іншими доказами, яким судом дана належна оцінка.
Аналіз зібраних по справі доказів свідчить про те, що злочин
засуджені вчинили за попередньою змовою групою осіб за заздалегідь
розробленим планом із розподілом ролей кожному із засуджених, про
що було відомо та схвалено кожним із них, при цьому всім
засудженим було відомо про те, що при нападі на інкасатора буде
використана металева труба.
Суд повно та всебічно з"ясував всі обставини, які мали
істотне значення для справи і дійшов обгрунтованого висновку про
те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчинили злочин, за який
вони засуджені.
Дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 кваліфіковані
правильно.
Перевіркою матеріалів справи не знайшли свого підтвердження
викладені в скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 доводи про застосування до
них під час досудового слідства недозволених методів ведення
слідства.
Викладені в скаргах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи про
суворість обраного їм покарання перевірені і визнані
безпідставними.
При призначенні засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання суд у
повній мірі врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого
ними злочину, дані про їх особи, пом"якшуючі покарання засуджених
обставини, обтяжуючу покарання ОСОБА_2 обставину - рецидив
злочину, що відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Міра покаарння засудженим ОСОБА_3, та ОСОБА_4 також
призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Колегія суддів вважає, що обрана засудженим міра покарання є
достатньою для їх виправлення і підстав для її пом"якшення не
вбачає.
Викладені в скарзі засудженого ОСОБА_2 доводи про те, що
судом неправильно визначено початок строку відбування покарання
перевірені визнані безпідставними. З протоколу про затримання
ОСОБА_2 вбачається, що його було затримано 30.01.2003 р..
Не знайдено також порушення права на захист ОСОБА_4. як про
це вказує у скарзі засуджений. Як вбачається з протоколу судового
засідання засудженому було надано останнє слово.
Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які
б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових
рішень, в тому числі і тих, на які є посилання у скаргах
засуджених, не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
У х в а л и л а :
У задоволенні касаційних скарг засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.
С У Д Д I :
Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Пошва Б.М.