У Х В А Л А
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого - судді
     Верещак В.М.,
     суддів
     Заголдного В.В., Мороза М.А.,
     за участю прокурора
     Микитенка О.П.
     розглянула в судовому засіданні 18 січня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого  ОСОБА_1  на
вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від  26  жовтня
2006 року, яким
 
     ОСОБА_1
     IНФОРМАЦIЯ_1  народження,   уродженця   м.   Ялти   АРК,   не
працюючого, раніше 5 разів судимого, останній раз 15.02.2006  року
за ст. 263 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
          на 3 роки позбавлення волі
від відбування покарання звільнений з  випробуванням  з  іспитовим
стром 2 роки -
     засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  6
місяців  позбавлення  волі,  а  на  підставі  ст.  71  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
          до  призначеного  покарання  частково  приєднане   не
відбуте покарання за вироком суду від 15.02.2006 року і  остаточно
призначене покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
     Цим вироком колегії суддів частково,  в  частині  призначення
покарання, скасовано вирок Ялтинського  міського  суду  Автономної
Республіки Крим  від  11  серпня  2006  року,  яким  ОСОБА_1  було
засуджено за ч. 2 ст. 185 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2  роки  6
місяців  позбавлення  волі,  а  на  підставі  ст.  71  КК  України
( 2341-14 ) (2341-14)
         частково приєднане покарання за попереднім  вироком  і
остаточно визначене покарання 3 роки позбавлення волі.
     ОСОБА_1 засуджено за те, що він 18 травня 2006 року у  нічний
час, діючи
 
     Справа № 5-86 к 07
     Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        
     Головуючий у першій інстанції  Катаров П.Г.
     Доповідач  Мороз М.А.
     повторно, перебуваючи у нетверезому стані у АДРЕСА_1,  таємно
викрав у ОСОБА_2 магнітофон та гроші на суму 610 грн.
     У  касаційній  скарзі  засуджений  ОСОБА_1.   просить   вирок
апеляційного суду щодо нього скасувати у зв'язку з тим, що  справа
щодо нього сфабрикована  працівниками міліції,  які  умовили  його
підписати чистий аркуш паперу про те, що він учинив крадіжку речей
у ОСОБА_2, якого він добре знає, разом вживали  алкогольні  напої,
але крадіжки він не вчиняв.
     Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування
прокурора  про  відсутність   підстав   для   задоволення   скарги
засудженого, перевіривши матеріали справи та,  обговоривши  доводи
скарги, колегія суддів вважає,  що  касаційна  скарга  засудженого
задоволенню не підлягає.
     З  матеріалів  справи  вбачається,  що  висновок  суду   щодо
доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення  майна
потерпілого під час перебування в його  квартирі  за  встановлених
судом  обставин,  що  викладені   у   вироку,   є   обгрунтованим,
стверджується дослідженими  в  судовому  засіданні  доказами  і  є
правильним.
     Потерпілий ОСОБА_2 під час досудового слідства показав, що 18
травня 2006 року він перебував у нетверезому  стані.  Додому  його
привів ОСОБА_1. і він зразу  заснув.  Вранці  наступного  дня  він
виявив, що з його кварти зник магнітофон і гроші.  Iнші  особи  до
нього у квартиру не заходили.
     Такого ж змісту  показання  потерпілий  давав  і  в  судовому
засіданні.
     Показання потерпілого ОСОБА_2 частково підтвердив у  судовому
засіданні засуджений ОСОБА_1., який суду показав,  що  він  дійсно
був у потерпілого в квартирі, разом із ним вживали спиртні  напої,
а потім на прохання потерпілого він узяв магнітофон, продав  його,
а гроші за магнітофон і ті, що він узяв у  квартирі,  витратив  на
прохання потерпілого на придбання горілки, яку разом з  потерпілим
випили.
     На стадії досудового слідства під час його  допиту  в  якості
обвинуваченого ОСОБА_1. визнавав себе винним і  докладно  розповів
про обставини викрадення магнітофона та  грошей,  а  також  указав
кому саме і за яку вартість він продав магнітофон (а.с. 37).
     Під час очної ставки з потерпілим  ОСОБА_1.  підтвердив  факт
викрадення у потерпілого магнітофона й грошей (а.с. 38-39).
     З  даних,  що  є  у  протоколах  виїмки  магнітофона,  огляду
предмету та пред'явлення його  до  впізнання  (а.с.  19,  20,  21)
убачається, що у ОСОБА_3 був вилучений магнітофон, який він  купив
у ОСОБА_1, що належав потерпілому ОСОБА_2 і який останній упізнав.
     Таким чином,  суд  на  підставі  досліджених  доказів  дійшов
правильного  висновку  щодо   доведеності   винності   ОСОБА_1   і
обгрунтовано кваліфікував його злочинні дії за ч.  2  ст.  185  КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
        .
     Твердження засудженого про те, що він крадіжки  не  вчиняв  є
безпідставними,  оскільки  суперечить  доказам,  що  містяться   у
матеріалах справи.
     Порушень вимог  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,  що  ставлять  під
сумнів доведеність винності ОСОБА_1 у зазначеному  вироком  обсязі
злочинних дій, не встановлено.
     Покарання ОСОБА_1.  призначено  у  відповідності  з  вимогами
закону, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності
вчиненого, даних про його особу, а також всіх обставин, які  мають
значення для справи.
     Колегія суддів не знаходить підстав для зміни  чи  скасування
вироку суду.
     Ураховуючи наведене та, керуючись ст.ст. 394-396 КПК  України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , колегія суддів
 
                        у х в а л и л а :
     касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення,
а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня
2006 року щодо нього - без зміни.
 
                              судді:
     Верещак В.М..  Заголдний В.В.   Мороз М.А.