У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Мороза М.А.,
суддів
Верещак В.М., Заголдного В.В.,
за участю прокурора
Яковенко Р.I.,
та засудженого ОСОБА_3
розглянула в судовому засіданні 18 січня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та
захисника ОСОБА_2. на вирок колегії суддів Судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області від
6 жовтня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця м. Тернополя,
непрацюючого, немаючого судимості -
за ч. 3 ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 7 років 6 місяців
позбавлення волі і за ч. 2 ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 6
років позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ст.
70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим визначено 7 років 6 місяців позбавлення
волі.
Цим вироком колегії суддів частково, в частині призначення
покарання скасовано вирок Тернопільського міськрайонного суду від
8 грудня 2004 року щодо ОСОБА_1, яким його було засуджено за ч. 3
ст. 152 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
із застосуванням ст. 69 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 6 років позбавлення волі, а за ч. 2 ст. 153 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 5 років позбавлення волі. За сукупністю
злочинів остаточно було призначено 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілої
ОСОБА_4 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він у ніч на 14 травня 2003 року
у власній квартирі, що по АДРЕСА_1, у групі із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та
ОСОБА_7, які засуджені за ці злочини вироком від 12 липня 2006
року, застосовуючи фізичне насильство до неповнолітньої ОСОБА_4,
неодноразово по черзі згвалтували її та задовольнили з нею статеву
пристрасть неприродним способом.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок
Апеляційного суду щодо нього скасувати, справу провадженням
закрити у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочинів
щодо потерпілої. Стверджує, що досудове та судове слідство
проведено однобічно й неповно. Вважає, що потерпіла й інші
співучасники злочину обмовили його, а його показання суд не взяв
до уваги. Показання потерпілої мають суттєві суперечності в
частині вчинення щодо неї злочинів, а тому суд безпідставно поклав
їх в основу обвинувального вироку.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 також просить вирок щодо
ОСОБА_1 скасувати і провадження по справі закрити з тих підстав,
що матеріалами справи не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні
зазначених у вироку злочинів і суд без достатніх підстав узяв до
уваги лише показання потерпілої. Усі докази у справі є
сфальсифікованими. Звертає увагу на порушення прав засудженого на
захист.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення
засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2., які підтримали доводи
поданих ними скарг, думку прокурора про відсутність підстав для
задоволення касаційних скарг засудженого та захисника, перевіривши
матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія
суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та його захисника
задоволенню не підлягають.
З матеріалів справи вбачається, що висновок суду щодо
доведеності винності ОСОБА_1 у згвалтуванні неповнолітньої із
застосуванням фізичного насильства у групі осіб та у задоволенні з
нею статевої пристрасті неприродним способом у складі тієї ж групи
осіб, що вчинили її згвалтування за встановлених судом обставин,
що викладені у вироку, є обгрунтованим, стверджується дослідженими
в судовому засіданні доказами і є правильним.
Так, потерпіла ОСОБА_4 під час попереднього слідства
пояснила, що з 22 години 13 травня до 4 годин 14 травня 2003 року
у АДРЕСА_2 четверо хлопців, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_6 та
ОСОБА_1, застосовуючи до неї психічне та фізичне насильство,
неодноразово почергово задовольнили з нею статеву пристрасть
неприродним способом, після чого почергово згвалтували її.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 дані нею показання під
час досудового слідства повністю підтвердила (т. 1, а.с. 124-149,
155-176).
Висновок суду про необхідність покладення показань потерпілої
в основу обвинувального висновку є обгрунтованим. Ті незначні
розбіжності, що мали місце у показаннях потерпілої не є суттєвими
і не могли вплинути на правильність рішення суду. Окрім того,
названі показання потерпілої повністю узгоджуються з іншими
доказами у справі.
Зокрема, показаннями свідка ОСОБА_8 під час досудового
слідства, яка була присутня протягом всього часу гвалтування
потерпілої, і яка детально та послідовно розповіла обставини
вчинення засудженим та іншими особами злочинів. У своїх показаннях
свідок зазначила, що до квартири ОСОБА_1 потерпіла була заведена
насильно, із застосуванням фізичного та психологічного тиску зі
сторони засудженого і його товаришів. На прохання потерпілої
відпустити її, ніхто із хлопців не реагував (т. 1, а.с. 250-256,
263-276).
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 підтвердила правдивість
даних нею під час досудового слідства показань.
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та
ОСОБА_14 ствердили, що потерпіла їм розповідала про те, що її
гвалтували четверо осіб При цьому, суттєвих розбіжностей її
показання не містять. Названі свідки підтвердили також те, що
потерпіла була емоційно подавленою й переляканою.
Факт згвалтування потерпілої під час досудового слідства не
заперечував і сам засуджений. Суть показань якого при допиті його
в якості обвинуваченого зводився до того, що у нього також у
зазначений час були статеві відносини з потерпілою неприродним
способом, але такі дії він учиняв без застосування насильства за
взаємною згодою (т. 4, а.с. 113-114).
Засуджені за ці ж злочини вироком від 12 липня 2006 року
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7., вирок щодо яких набув чинності, під
час попереднього слідства при допиті їх в якості обвинувачених
винними себе у згвалтуванні потерпілої та задоволенні статевої
пристрасті неприродним способом визнали й розповіли про обставини
таких дій (т. 4, а.с. 277-287, 329-332, т. 5 а.с. 41-49, 76-80,
237; т. 5. а.с. 45; т. 5, а.с. 237).
Таким чином, кожен із засуджених, по своєму, відтворюючи
деталі вчинених ними дій, наводив такі дані щодо своєї участі,
якими по суті, доповнював інших і у такий спосіб викривав
співучасників та самого себе у вчиненні злочинів. Суттєвих
розбіжностей їх показання не містять.
З даних, що містяться у висновках судово-імунологічної
експертизи у слідах на трьох об'єктах, вилучених з місця події,
виявлені біологічні виділення людини, походження яких від
засудженого, та інших співучасників злочинних дій щодо потерпілої,
не виключається (т. 3, а.с. 442-450).
Твердження засудженого у скарзі про застосування до нього під
час досудового слідства психічного насильства належним чином були
перевірені під час досудового слідства та судом і, як видно з
матеріалів справи та вироку, даних, які б свідчили про
застосування до ОСОБА_1 недозволених методів слідства, що могло
потягнути само обмову, у справі не виявлено.
Безпідставним є також твердження засудженого ОСОБА_1 і його
захисника про порушення його права на захист. Як убачається з
матеріалів справи захисник ОСОБА_15 усунутий від подальшої участі
у справі обгрунтовано, із дотриманням вимог КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
мотивованою постановою. Засуджений ОСОБА_1 був забезпечений іншим
захисником (т. 1, а.с. 218).
Дослідивши всі ці та інші докази в їх сукупності суд дійшов
обгрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у
згвалтуванні потерпілої та задоволення з нею статевої пристрасті
неприродним способом.
З таких обставин твердження засудженого і захисника ОСОБА_2 у
скаргах про невідповідність висновків суду фактичним обставинам
справи та про недоведеність його винності є безпідставними.
Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 152 та ч. 2
ст. 153 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Будь яких даних, які свідчили б про необ'єктивність,
упередженість органів досудового слідства або суду, порушення ними
норм кримінально-процесуального закону, у тому числі тих, що
регулюють право на захист, про що йдеться мова у касаційних
скаргах, не виявлено.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 А. та захисника
ОСОБА_2. залишити без задоволення.
Вирок колегії суддів Судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Тернопільської області від 6 жовтня 2006 року
щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
судді:
Верещак В.М. Заголдний В.В. Мороз М.А.