У х в а л а
                          IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
       Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
                Верховного Суду України у складі:
 
     головуючого
     Федченко О.С.,
     суддів
     Філатова  В.М.,  Нікітін Ю.I.,
     за участю прокурора
     Сорокіної О.А.
     розглянула в судовому засіданні в м. Києві 16 січня 2007 року
кримінальну  справу  за  касаційною  скаргою  засуджених  ОСОБА_1,
ОСОБА_2  на  вирок  Монастирищенського  районного  суду   від   16
вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду  Черкаської  області
від  24 січня 2006 року.
     Цим вироком засуджені:
     ОСОБА_1,
     IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
     громадянин України,
     раніше несудимий,
     - за  ст.  185  ч.  2  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  2   роки
позбавлення волі;
     - за  ст.  185  ч.  3  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          на  5  років
позбавлення волі;
     - за ст. 357 ч. 1 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
         на 2 роки  обмеження
волі.
     На підставі ст.  70  КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
          за  сукупністю
злочинів   ОСОБА_1  призначено  остаточне  покарання  -  5   років
позбавлення волі.
     ОСОБА_2,
     IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
     громадянин України,
     раніше несудимий в силу ст. 89 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
        ,
     - засуджений за ст. 185 ч. 3 КК  України  ( 2341-14 ) (2341-14)
           на  4
роки позбавлення волі.
     Ухвалою апеляційного суду Черкаської  області  від  24  січня
2006 року вирок суду залишено без змін.
     За  вироком  суду  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  визнані  винними  та
засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.
     24 червня 2004 року приблизно о 00 годині 30 хвилин   ОСОБА_1
та ОСОБА_2 за попередньою змовою проникли до підсобного приміщення
домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, звідки викрали  корову  вартістю
3417 грн.
     30 червня 2004 року приблизно о 2 годині ОСОБА_1  повторно  з
автомобіля ГАЗ-53 державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився
на території домоволодіння  ОСОБА_4,  розташованого  по  АДРЕСА_2,
вчинив повторно крадіжку майна ОСОБА_4 на суму 922 грн.
     30 червня 2004 року приблизно о 2 годині ОСОБА_1 з автомобіля
ГАЗ-53  державний  номерний  знак  НОМЕР_1,  який  знаходився   на
території домоволодіння ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2  вчинив
крадіжку "Талона про проходження технічного огляду",  що  призвело
до часткової втрати зафіксованої в  ньому  інформації,  позбавивши 
ОСОБА_4 можливості використовувати його за цільовим призначенням.
     01 липня 2004 року приблизно о  1  годині  ОСОБА_1  проник  в
підсобне приміщення  домоволодіння  ОСОБА_5,  яке  розташоване  по
АДРЕСА_3, звідки повторно викрав корову вартістю 2500 грн.
     01 липня 2004 року приблизно о 1  годині  30  хвилин  ОСОБА_1
проник  в   підсобне   приміщення   домоволодіння   ОСОБА_6,   яке
розташоване по АДРЕСА_4, звідки повторно  викрав  корову  вартістю
2750 грн.
     28 липня 2004 року приблизно о 1 годині ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за
попередньою змовою повторно проникли на територію літнього  табору
ПСП   "Чапаєвське",    яке    розташоване    в    селі    Чапаєвка
Монастирищенського району Черкаської області, звідки  викрали  дві
корови загальною вартістю 7200 грн.
     У касаційній скарзі засуджені ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  порушують
питання про скасування постановлених по справі судових  рішень  та
направлення справи на  нове  розслідування,  вказуючи  на  те,  що
матеріали справи  органами  досудового  слідства  сфальсифіковані,
явки  з  повинною  отримані  внаслідок  застосування  недозволених
методів ведення слідства, а суд, на думку  засуджених,  не  вживши
передбачених  законом   заходів   для   повного,   всебічного   та
об'єктивного розгляду справи, дійшов до необгрунтованого  висновку
про їх винність у вчиненні злочинів, за які їх засуджено.
     Крім того, засуджені у скарзі вказують,  що  суд  апеляційної
інстанції  істотно  порушив  вимоги   статті   377   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        , оскільки,  залишаючи  апеляції  без  задоволення,  не
надав відповіді на жодний довід, викладений у апеляціях.
     Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважав,  що
скарги підлягають до часткового задоволення, розглянувши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги  підлягають  до
часткового задоволення.
     Відповідно  до  вимог  статті  398  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        
підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є,
зокрема, істотне порушення кримінально-процесуального закону.
     Відповідно     до     чинного      кримінально-процесуального
законодавства,  ухвала  апеляційної  інстанції  має  бути  належно
мотивована  і  відповідати  вимогам   статті   377   КПК   України
( 1001-05 ) (1001-05)
        .
     Усі зазначені в апеляційній скарзі доводи мають бути ретельно
вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі й додатково
поданих матеріалів з  тим,  щоб  жоден  з  них  не  залишився  без
відповіді в апеляційній  ухвалі.  При  цьому  в  ухвалі  необхідно
навести   обгрунтовані   міркування,    які    спростовують    або
підтверджують викладені у скарзі доводи, і послатися на відповідні
докази.
     На  порушення  вимог  статті  377  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
колегія суддів апеляційного суду,  залишаючи  апеляцію  засуджених
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, в достатній мірі не  зазначила
підстав, з яких її визнано необгрунтованою.
     Як видно із справи, засуджені в своїх апеляціях вказували  на
те,  що  органи  досудового  слідства  сфальсифікували  щодо   них
кримінальну справу, що докази на слідстві були отримані  внаслідок
застосування недозволених методів ведення слідства.
     Про  те,  як  видно  із   матеріалів   кримінальної   справи,
апеляційний суд, відхиляючи апеляцію засуджених, фактично в ухвалі
не дав відповіді на доводи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо незаконності  їх
засудження, обмежившись  лише  загальними  висновками,  що  доводи
апелянтів є необгрунтованими.
     Допущені  судом   апеляційної   інстанції   порушення   вимог
кримінально-процесуального закону є істотними, тому колегія суддів
Верховного  Суду  України  вважає,  що  ухвала  апеляційного  суду
підлягає скасуванню.
     При  новому  розгляді  справи  апеляційному   суду   в   разі
необхідності слід провести повне чи часткове слідство по  епізодах
інкримінованих  засудженим  і  прийняти  законне  і   обгрунтоване
рішення.
     Доводи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про те,  що  матеріали  кримінальної
справи щодо них  сфальсифіковані,  будуть  перевірені  при  новому
апеляційному розгляді.
     Керуючись статтями 377, 394 - 396  КПК  України  ( 1001-05 ) (1001-05)
        ,
колегія суддів
                         у х в а л и л а:
     Касаційну скаргу  засуджених  ОСОБА_1,  ОСОБА_2  задовольнити
частково.
     Ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2006
року  щодо  ОСОБА_1,  ОСОБА_2скасувати,   а   кримінальну   справу
направити на новий апеляційний розгляд в іншому складі суддів.
                            С у д д і:
           Федченко О.С.    Філатов  В.М.  Нікітін Ю.I.