У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Кармазіна Ю.М.,
суддів Косарєва В.I. та Пекного С.Д.
розглянула в судовому засіданні 16 січня 2007 року в м. Києві
кримінальну справу за касаційним подання прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу
колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного
суду Вінницької області від 05 квітня 2006 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від
23 грудня 2005 року
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 народження,
громадянка України, раніше не судима,
засуджена:
- за ч. 3 ст. 212 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на шість років
позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з
бухгалтерським обліком і матеріальною відповідальністю строком на
два роки, з конфіскацією всього належного їй майна;
- за ч. 2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з
бухгалтерським обліком строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно ОСОБА_1.
призначено шість років позбавлення волі з позбавленням права
займати посади, пов'язані з бухгалтерським обліком і матеріальною
відповідальністю строком на два роки, з конфіскацією всього
належного їй майна;
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області від 5 квітня 2006 року вирок
щодо ОСОБА_1. змінено: вона вважається засудженою за ч. 3 ст. 212
КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на п"ять років позбавлення волі із
застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
без конфіскації майна,
з позбавленням права займати посади, пов'язані з бухгалтерським
обліком і матеріальною відповідальністю строком на два роки; за ч.
2 ст. 366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки позбавлення волі з
позбавленням права займати посади, пов'язані з бухгалтерським
обліком строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно ОСОБА_1.
призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
п"ять років позбавлення волі без конфіскації майна, з позбавленням
права займати посади, пов'язані з бухгалтерським обліком і
матеріальною відповідальністю строком на два роки.
На підставі ст. 75 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
ОСОБА_1. звільнено
від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим
строком на три роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. скасовано, звільнено її з-під
варти в залі суду.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона, працюючи
на посаді IНФОРМАЦIЯ_2 ВАТ "Вапнярський комбінат хлібопродуктів" і
будучи службовою особою, на яку покладена відповідальність за
правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і яка
зобов"язана правильно нараховувати та своєчасно перераховувати
платежі до державного бюджету, шляхом заниження об"єкту
оподаткування по податку на додану вартість умисно ухилилась від
сплати податку на додану вартість на суму 1.532.448,18 грн., що
призвело до ненадходження до бюджету держави коштів в особливо
великих розмірах.
У результаті фінансово-господарської діяльності ВАТ
"Вапнярський комбінат хлібопродуктів" у серпні-вересні 2003 року
було відчужено (передано у власність) ВАТ "Комерційний банк
"Хрещатик" цілісний майновий комплекс "Вапнярський комбінат
хлібопродуктів" на загальну суму 9.194.689,10 грн., в тому числі
ПДВ в сумі 1.532.448,18 грн. Iз даної операції ВАТ "Вапнярський
комбінат хлібопродуктів", будучи платником податку на додану
вартість, повинно було в вересні 2003 року нарахувати по
бухгалтерському і податковому обліку, відобразити в податкових
звітних документах у вересні 2003 року та сплатити в бюджет
держави податок на додану вартість в сумі 1.532.448,18 грн.
Однак, IНФОРМАЦIЯ_2 ВАТ "Вапнярський комбінат хлібопродуктів"
ОСОБА_1., будучи службовою особою цього підприємства,
відповідальною за ведення бухгалтерського обліку і складання
податкової звітності, умисно, з метою ухилення від сплати податку
на додану вартість шляхом завищення податкового кредиту,
відповідно приховування і заниження об"єкту оподаткування по даним
бухгалтерського обліку через безпідставне оприбуткування
товаро-матеріальних цінностей, знаючи, що згідно виписаної за її
вказівкою податкової накладної за № НОМЕР_1, податок на додану
вартість в зв"язку з продажем цілісного майнового комплексу в сумі
1.532.448,18 грн. відповідає сумі податкових зобов"язань
підприємства по ПДВ і підтверджується бухгалтерською проводкою,
навмисно дала вказівку безпідставно провести по бухгалтерському
обліку (меморіальний ордер НОМЕР_2 за вересень 2003 року)
господарську операцію по придбанню товаро-матеріальних цінностей в
вересні 2003 року на суму, яка дорівнює сумі реалізації цілісного
майнового комплексу - 9.194.689,10 грн., в тому числі ПДВ в сумі
1.532.448,18 грн., хоча будь-яких документів на придбання та
самого придбання товару не було та взагалі не проводилось, про що
ОСОБА_1. було достовірно відомо. Внаслідок таких дій ОСОБА_1. при
визначенні вказаних операції по відчуженню цілісного майнового
комплексу і придбанню товаро-матеріальних цінностей сума податку
на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету згідно
податкового законодавства за податковий період - вересень 2003
року, дорівнювала нулю.
У подальшому ОСОБА_1. як IНФОРМАЦIЯ_2 ВАТ "Вапнярський
комбінат хлібопродуктів", будучи зобов"язаною до 20 числа кожного
місяця, наступного за звітним періодом - місяцем, показати до
сплати весь обсяг податкового зобов"язання по податку на додану
вартість при систематизації даних податкового обліку та складанні
податкової звітності за відповідний податковий період - вересень
місяць 2003 року і в подальшому до проведення перевірки ДПА
навмисно взагалі не врахувала суму податку на додану вартість з
господарської діяльності по відчуженню цілісного майнового
комплексу, в результаті чого занизила на суму 1.532.448,18 грн.
суму податку на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету
держави.
Крім того, ОСОБА_1., працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2 ВАТ
"Вапнярський комбінат хлібопродуктів", будучи службовою особою,
яка несе відповідальність за своєчасне складання бухгалтерської та
податкової звітності на основі первинних документів та
бухгалтерських записів, з метою ухилення від сплати податку на
додану вартість, внесла завідомо неправдиві відомості в податкову
декларацію з податку на додану вартість ВАТ "Вапнярський комбінат
хлібопродуктів" за вересень 2003 року і в подальшому до проведення
перевірки ДПА, тобто показала занижені суми податку на додану
вартість, який підлягав сплаті до бюджету держави, - зменшені на
суму 1.532.448,18 грн., склала її, завіривши своїм підписом, та
подала після підпису керівника в Томашпільське відділення
Ямпільської МДПI 20 жовтня 2003 року.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді
справи судом апеляційної інстанції, просить ухвалу апеляційного
суду щодо ОСОБА_1. скасувати в зв'язку з неправильним
застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного їй
покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує
на те, що апеляційний суд безпідставно пом'якшив ОСОБА_1.
покарання зі застосуванням ст. 69 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
звільнив від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що
в його задоволенні необхідно відмовити.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
злочинів, за які її засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується дослідженими судом доказами і в
касаційному поданні прокурором не оспорюється.
Дії ОСОБА_1. за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно.
Доводи в касаційному поданні прокурора про безпідставність
пом'якшення апеляційним судом покарання ОСОБА_1. і м'якість цього
покарання не можна визнати обгрунтованими.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1. раніше не судима, має
на утриманні престарілу матір, яка хворіє на онкологічне
захворювання, чоловіка - інваліда 2 групи, постраждалого від
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У судовому засіданні апеляційного суду засуджена ОСОБА_1.
визнала свою вину і розкаялась у вчиненому.
З урахуванням зазначених обставин суд апеляційної інстанції з
наведенням відповідних мотивів дійшов обгрунтованого висновку про
можливість пом"якшення призначеного ОСОБА_1. покарання та її
виправлення без відбування покарання з випробуванням.
Вважати необгрунтованим такий висновок апеляційного суду
немає підстав. Тому, для скасування постановленого ним рішення з
мотивів, наведених у касаційному поданні прокурором, колегія
суддів підстав не вбачає.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у
справі не виявлено.
Отже, постановлені щодо ОСОБА_1. судові рішення відповідають
вимогам закону. Тому підстав для призначення кримінальної справи
до касаційного розгляду з обов"язковим повідомленням учасників
процесу немає.
Керуючись ст. 394 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь
у розгляді справи судом апеляційної інстанції, відмовити.
судді:
Ю.М. Кармазін В.I. Косарєв С.Д. Пекний