У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого
Вус С.М.
суддів
Селівона О.Ф., Пивовара В.Ф.
за участю прокурора
Дев'ятка В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року
кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на
вирок апеляційного суду Луганської області від 3 жовтня 2006 року,
яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця с. Калмиківка
Старобельського району Луганської області,
раніше не судимого,
засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 13
років позбавлення волі.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 11 червня 2006 року, близько
4 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись
в будинку АДРЕСА_1, вважаючи, що ОСОБА_2 викрав у нього мобільний
телефон, завдав йому удар ногою в голову, від чого потерпілий впав
на підлогу, після чого почав бити ОСОБА_2 ногами і палицею по
різних частинах тіла, вимагаючи повернути телефон.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1, маючи умисел на
вбивство потерпілого з особливою жорстокістю, періодично
продовжував побиття ОСОБА_2 до 8 години ранку, завдавши йому не
менше 20 ударів руками, ногами, палицею, дерев'яним стовбуром та
металевою частиною сапки по різних частинах тіла, при цьому
розуміючи, що своїми діями він спричиняє потерпілому особливі
страждання. У результаті вказаних дій ОСОБА_2 помер на місці
події.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо
нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування,
мотивуючи тим, що ОСОБА_2 він не вбивав і ніякого відношення до
вказаної події не має. Вважає, що судом не наведено переконливих
доказів вчинення ним інкримінованого злочину, а вирок
постановлений на суперечливих показаннях свідків, яким суд не дав
належної оцінки.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення
касаційної скарги засудженого без задоволення, а вироку щодо нього
без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу засудженого
слід залишити без задоволення з таких підстав.
До висновку про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні
злочину, за який його засуджено, суд дійшов на підставі доказів,
перевірених у судовому засіданні, яким дав належну оцінку у
вироку.
Посилання у касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 про
недоведеність його винності у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 є
непереконливими.
Насамперед, суд вірно послався на показання свідка ОСОБА_3,
яка зазначила, що коли вона приїхала в с. Гайдуківку, то з будинку
ОСОБА_4 вийшов ОСОБА_1 з палицею в руках. У вказаному помешканні
побачила свого брата ОСОБА_2, який лежав на підлозі з опухлим
обличчям. Засуджений запитував у неї про мобільний телефон і
казав, якщо вона його не поверне, то і з нею буде таке.
Свідок ОСОБА_4 ствердила, що була очевидцем, як ОСОБА_1,
вимагаючи щоб потерпілий повернув йому мобільний телефон, завдав
останньому удар ногою в голову, від чого ОСОБА_2 впав на підлогу,
після чого почав бити потерпілого ногами і палицею по різних
частинах тіла.
Крім того, свідок зазначила, що ОСОБА_1 періодично, до 8
години ранку, продовжував завдавати ОСОБА_2 удари по різних
частинах тіла, наступав йому на шию, топтався по тілу.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що бачили як ОСОБА_1
завдавав потерпілому удари ногами і палицею.
Під час проведення відтворення обстановки та обставин події
за участю ОСОБА_4, остання детально розповіла про вбивство
ОСОБА_2, показала на палицю та колоду, якими засуджений наносив
удари.
У ході огляду будинку АДРЕСА_2, де мешкав ОСОБА_1, вилучено
належний засудженому одяг та взуття.
Відповідно до висновку експерта речових доказів на сапці,
колоді, а також на куртці, туфлях, що були вилучені у будинку
засудженого, виявлено кров людини, походження якої найбільш
ймовірно за рахунок крові потерпілого ОСОБА_2
Згідно з даними судово-медичної експертизи причиною смерті
ОСОБА_2 є закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під
оболонку і у тканини головного мозку. Дані тілесні ушкодження
відносяться до категорії тяжких і знаходяться у причинному зв'язку
з настанням смерті.
Крім того, відповідно до судово-медичної експертизи у момент
спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 міг відчувати фізичну біль
до моменту втрати свідомості.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_7 підтвердив висновки
експертизи, зазначивши, що потерпілому було завдано не менше 20
ударів.
Твердження у касаційній скарзі засудженого про те, що свідки
ОСОБА_4 та ОСОБА_4 обмовили його, колегія суддів вважає
надуманими, оскільки показання даних осіб протягом досудового та
судового слідства були послідовними та логічними, вони об'єктивно
узгоджуються з іншими доказами по справі, тому правильно визнані
судом належним та достовірним джерелом доказів й покладені в
основу обвинувального вироку.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що посилання
засудженого про неповноту та однобічність слідства є
непереконливими, оскільки судом вжиті всі передбачені законом
заходи для виявлення обставин, що викривають так і ті, що
виправдовують ОСОБА_1.
При цьому, судом належним чином перевірялася версія
засудженого щодо непричетності його до інкримінованого злочину і
обгрунтовано визнана безпідставною.
Таким чином, наведеними і іншими, на які є посилання у вироку
доказами, повністю підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні
інкримінованого злочину.
Кваліфікація його дій за ст. ст. 115 ч. 2 п. 4 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
є правильною.
Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
. ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин, тому
призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення
засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 395 - 396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів Верховного Суду України -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без
задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 3
жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Судді :